Мустьєрські житла в Подністров’ї

О.П. Черниш

Вивчення палеолітичних поселень відкритого типу з рештками різного характеру житлових споруд має величезне значення для пізнання соціального ладу, культури та господарства викопної людини, яка в палеолітичний час існувала на нашій території.

Радянські дослідники досягли значних успіхів у вивченні цього питання, у розробці методики виявлення та дослідження житлових споруд. П.П. Єфіменко і С.М. Замятнін, В.О. Городцов і О.П. Окладников, П.Й. Борисковський і О.М. Рогачов, О.М. Бадер і М.М. Герасимов, І.Г. Підоплічко і І.Г. Шовкопляс[1] — автори багатьох узагальнюючих праць та статей, присвячених характеристиці пізньопалеолітичного житлобудівництва, виділенню і класифікації різноманітних типів житлових споруд. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Поселення Молодове І (2-й пізньопалеолітичний шар)

О.П. Черниш

 

Відкрите в 20-роках цього століття поселення Молодове І розташоване поблизу с. Молодове Сокирянського району Чернівецької області УРСР. Культурні залишки простежені у відкладах другої надзаплавної тераси Дністра. Значні розкопки пам’ятки були здійснені автором в 1955-1963 рр. Незважаючи на те, що стоянці присвячена велика література[1], все ж до цього часу ще багато матеріалів неопубліковані. Завданням цієї статті є характеристика поселення другого пізньопалеолітичного шару, який досліджувався в 1955, 1959 і 1960 рр. Дністрянською палеолітичною експедицією Інституту суспільних наук АН УРСР.

Розкопки провадились на площі 313 м2. Під час робіт простежено такий розріз: 1) на глибині 0-0,3 я — прошарок крем’яного щебеня; 2) 0,3-0,8 м — гумусований шар; 3) 0,8-1,4 м — бурий суглинок — голоценовий грунт В; 4) 1,4-2,8 м — жовтувато-сіруватий суглинок, лесоподібний, вапнистий з пізньопалеолітичними культурними залишками. Нижче залягала товща темних, жовтих, світло-сірих суглинків та супісків з більш давніми матеріалами. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Поселення Черняхівської культури Шебутинці, урочище Сокира

Сергій Якубина

 

Шебутинецька школа та музей, що діє при ній, слугують місцевим осередком дослідницької краєзнавчої роботи. Археологічний напрям, з огляду на значну колекцію експонатів, є одним із пріоритетних. Особливо значними у місцевому масштабі є збірки матеріалів енеоліту, епохи бронзи, доби раннього заліза та пізньоримського часу.

Регулярні обстеження проводяться школярами археологічного гуртка на поселенні черняхівської культури в уроч. Сокира, що за  1 км на південний захід від населеного пункту. Поселення займає пологий схил правого берега струмка, що тече в напрямку р. Дністер, на протяжності близько 1 км при ширині 150 м. Місцями на орній поверхні простежуються скупчення обмазки (в т.ч. з відбитками лози та домішкою соломи і полови), очевидно, на місці наземних жител. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Мезолітичне поселення в урочищі Бурлаків Яр на Дністрі

Балакін С.А.

Одною з провідних тем по дослідженню мезоліту України є проблема кукрека. Вивчення її допоможе не тільки осмислити нагромадження археологічного матеріалу в цілому, а й проводити дослідження локального характеру. Це пояснюється тим, що, по-перше, пам’ятки з кукрекськими рисами в інвентарі мають значне поширення, а по-друге — сам кукрек як історичне явище має істотне значення для реконструкції історико-культурного процесу в кам’яному віці півдня Східної Європи[1]. Таке ставлення до (кукрекської проблематики висуває на перший план завдання уточнення культурної атрибуції пам’яток, які розглядались як кукрекські, розмежування власне кукрека та його культурних впливів. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Трипільське поселення Василівка на середньому Дністрі

19 травня 2017 року ми вже публікували статтю В.О. Шумової «Житлові комплекси трипільського поселення Василівка».  Сьогодні пропонуємо Вам ознайомитися ще з одним дослідженням цієї вченої, яке також присвячене трипільському поселенню села Василівка на Сокирянщині.

 ***

В.О. Шумова

Дослідження пам’яток середнього періоду розвитку Трипілля – Кукутені на Україні вкрай незадовільне. Брак інформації є серйозною перешкодою в усвідомленні значного пласту культури, на основі якого в подальшому проходить довготривалий етногенетичний процес формування і розвитку пам’яток культури наступних періодів. Початок розвинутого Трипілля характеризується важливими процесами: по–перше, значним переселенням на схід племен, що зберігають ранньотрипільські традиції, по–друге – освоєння та поширення біхромного й поліхромного розпису в кераміці Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,