Топонімія Сокирянського району

Раніше ми вже публікували на сайті  статтю видатного українського мовознавця Ю.А. Карпенка «Особливості гідронімічного словотвору» . Карпенко Юрій Олександрович (1929 – 2009) родом з м. Малина Житомирської області, закінчив Львівський університет (1953), з 1956 року — викладач, з 1958 — завідувач кафедри української мови, з 1965 — декан філологічного факультету Чернівецького університету. З 1968 року працює в Одеському університеті ім. І.І. Мечникова — завідувач кафедри загального і слов’янського мовознавства, з 1978 — завідувач кафедри російської мови, з 1991 — завідувач кафедри української мови, з 2001 — професор кафедри української мови. Він доктор філологічних наук (1967), професор (1968), академік Академії наук вищої школи України (1996), член-кореспондент Національної академії наук України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (2009).  Підготував 62-х кандидатів наук і 5 докторів наук.
Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Як Сокирянам назву повертали?

О. Кучерявий7654

Як мабуть відомо всім сокирянцям, назва міста Сокиряни (раніше то було село, потім містечко, селище) була дещо спотворена. Населений пункт  називали Сєкурєни, Сєкурєнь, Секуряни, а може й ще якось.

Відразу після звільнення Бессарабії від румунських окупантів у 1940 року поставало питання про перейменування містечка, та тоді спочатку не «дійшли руки», а згодом почалася війна.

Але у 1944 році, невдовзі після повторного і остаточного звільнення Сокирянщини від німецько-румунських загарбників, Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Білі берези — пишні вуса

У Білоусівці переповідають, що там, де нині знаходиться центр села, колись була велика гора. Навколо неї зеленою чашею здіймались до сонця могутні сосни та ялини. Вони розростались, затіняючи місце, і не давали можливості зрости будь-якому іншому деревцю. Та якось заніс сюди вітер-мандрівник дивовижно маленьке насіннячко. Воно потрапило в щілину кам’яної брили і там проросло. Ніхто не здогадувався, що то тендітне деревце – біла берізка.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Стародавні народні свята і звичаї

Наближаються новорічні й різдвяні свята. З давніх часів ці й інші свята, що носили народний характер, святкували по-різному. Тому пропонуємо Вам довідатися, як у наших краях святкували різні свята наприкінці позаминулого та на початку минулого століть. Вашій увазі пропонується матеріал з видання «Праці місцевих комітетів про потреби сільськогосподарської промисловості» за 1903 рік. Мова йде про народні календарні свята населення Бессарабії і про ставлення до них місцевих чиновників.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,