Через водные преграды

Приближается очередная годовщина освобождения Сокирянщины от румынско-немецких захватчиков. Наш сайт неоднократно публиковал статьи о грозных событиях марта 1944 года, в том числе статьи, содержащие воспоминания участников боев. Продолжая эту традицию мы публикуем еще один такой исторический материал – воспоминания  бывшего командира батальона 127-го гвардейского стрелкового полка 42-й гвардейской стрелковой дивизии Л.И. Дряпы.

&&&&&

Преодолевая упорное сопротивление противника, части 42-й гвардейской стрелковой дивизии приблизились к Днестру. Воины первого батальона 127-го гвардейского стрелкового полка находились в авангарде. Несмотря на Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Через водні перешкоди

Наближається чергова річниця звільнення Сокирянщини від румунсько-німецьких загарбників. Наш сайт неодноразово публікував статті про грізні події березня 1944 року, у тому числі статті зі спогадами учасників боїв. Продовжуючи цю традицію ми публікуємо ще один такий історичний матеріал — спогади колишнього командира батальйону 127-го гвардійського стрілецького полку 42-ої гвардійської стрілецької дивізії Л.І. Дряпи.

&&&&&

Долаючи затятий опір супротивника, частини 42-ої гвардійської стрілецької дивізії наблизилися до Дністра. Воїни першого батальйону 127-го гвардійського стрілецького полку перебували в авангарді. Незважаючи на Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

З «Літопису Землі Молдавської від Аарона-воєводи» Мирона Костіна

Представляємо вашій увазі декілька глав (17-19) із «Літопису Землі Молдавської від Аарона-воєводи…», який був свого часу складений видатним молдавським державним та політичним діячем Мироном Костіним (1633–1691). Ці глави є дуже цікавими для тих, хто цікавиться історією не лише нашого краю, який в ті давні часи входив до складу Молдавського князівства, а й історією всієї України, зокрема – історією козацтва. Адже у цих главах дуже багато йдеться про українських козаків  та події часів Богдана Хмельницького (1596-1657).

При чому слід мати на увазі, що опис подій представляє не сучасний дослідник – а людина, яка була сучасником а в деяких випадках і учасником описуваних подій і навряд Ви знайдете інше таке цілісне оповідання від сучасника тих часів. Та одночасно, слід мати на увазі і притаманну сучасникам та учасникам подій їх декотру однобічність сприйняття, що ми добре знаємо по подіях нашого часу. Щоправда, уважний читач зверне увагу на те, що Мирон Костін всіма силами намагався дотримуватися об`єктивності викладення. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Нова книга В.В. Гандзія

Представляємо відвідувачам сайту нову книгу романківецького журналіста (члена Національної спілки журналістів), письменника, поета, краєзнавця Василя Васильовича Гандзія – історичну поему «Бессарабська мадонна». Сьогодні публікуємо авторську передмову до книги та частину першого розділу книги.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Героїчне минуле моїх бессарабців – 1919 рік

Наш бессарабський край майже ніколи не мав спокою. Після звільнення Хотинщини від турків населення почало стрімко зростати, а добробут — примножуватися, і Бессарабія перетворилася в одну із передових губерній Росії по експорту хліба. Якщо по всій Бессарабії на 1 кв. версту припадало майже 70 чоловік, то в Хотинському повіті — 117,2. Нараховувалося 293 сільських громади, в яких безземельні селяни складали більше 20% і в той же час у 1913 році 41 млн. пудів зерна вивозили за межі Бессарабії. Відкривалися нові найрізноманітніші навчальні заклади і лікарські установи. Край почав прогресивно розвиватися. Але тут настали грізні революційні події і роки громадянської війни.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокиряны, Романковцы и Хотинский уезд на рубеже 19-го и 20-го столетий

Что знали о нашем крае в старые времена? Одной из первых энциклопедий в Российской империи стал Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона.

На рубеже 19-20-х веков в России начался период бурной индустриализации и как следствие этого потребовалось систематизировать накопленные знания не только в узкоспециализированной литературе, но также и в литературе широкого профиля.

Всем требованиям того времени отвечал Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, состоявший из 86-ти томов. Вначале словарь задумывался, как перевод с немецкого Conversations-Lexicon. Однако в процессе работы над Энциклопедическим словарем, после первых же томов было решено создать полностью собственный словарь.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокиряни, Романківці і Хотинський повіт на межі 19-го і 20-го сторічь

Що знали про наш край у старі часи? Однією з перших енциклопедій у Російській імперії став Енциклопедичний словник Ф.А. Брокгауза й І.А. Єфрона.

На рубежі 20-го сторіччя у Росії почався період бурхливої індустріалізації і як наслідок цього виникла потреба систематизувати накопичені знання не лише в вузькоспеціалізованій літературі, але також і в літературі широкого профілю. Всім вимогам того часу відповідав Енциклопедичний словник Брокгауза й Єфрона, що складався з 86-ти томів. Спочатку словник замислювався, як переклад з німецького Conversations-Lexicon. Однак у процесі роботи над Енциклопедичним словником, після перших же томів було вирішено створити повністю власний словник.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Трипольские поселения Сокирянщины

Трипольское этнокультурное сообщество – археологическая культура медного века, существовала в XXVIII-XXVI в. до н.э. Распространенная на территории лесостепной и частично степной полосы Правобережной Украины, Молдовы и Восточной Румынии[1], Трипольская культура изначально сложилась на территории современной области Молдова (край, включающий территорию современной Республики Молдова и западную часть Румынии) в процессе синтеза нескольких неолитических культур на рубеже V-IV тыс. до н.э. Вся дальнейшая история трипольских племен была связана с расселением по Правобережной Украинской лесостепи. Это было постепенное занятие свободных или слабо заселенных иноэтничным населением ближайших территорий, или имело характер волн, которые выливались на более отдаленные территории преимущественно из района Припрутья и Среднего Поднестровья[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Трипільські поселення Сокирянщини

Трипільська етнокультурна спільнота – археологічна культура мідного віку, існувала у XXVIII-XXVI ст. до н. е. Поширена на території лісостепової та частково степової смуги Правобережної України, Молдови й Східної Румунії[1]. Трипільська культура від свого початку склалася на території сучасної області Молдова (край, який включає територію сучасної Республіки Молдова і західну частину Румунії) в процесі синтезу кількох неолітичних культур на рубежі V-IV тис. до н. с. Вся подальша історія трипільських племен була пов’язана з розселенням по Правобережному Українському лісостепу. Це було поступове займання вільних чи слабо заселених іншоетнічним населенням найближчих територій, або мало характер хвиль, що виливалися на більш віддалені території переважно з району Попруття і Середнього Подністров’я[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Летописный город Кучелмин

Города, как звезды: загораются и, несправедливо забытые историей, «гаснут»

На наших землях в седой древности проживали далекие предки. Называли их разнообразно, а «отец истории» Геродот именовал «скифами-пахарями». И хотя они были умелыми земледельцами, сообразительными изобретателями, иногда приходилось брать оружие в руки и становиться бесстрашными воинами, защищать родную землю от степных диких орд, завистливых соседей. Поселения густо покрывали территорию над полноводным Днестром, который еще в первом тысячелетии нашей эры был удобным торговым путем для наших предков-тиверцев и гостей торговых. Руслом Днестра плыли целые караваны — от Галича до Черного моря, которое в те времена называли Гостинным. Поэтому вдоль берегов Днестра, с обеих сторон, возникали портовые города-крепости: Галич, Василев, Онут, Хотин, Бакота, Ушица. А самым южным был город Кучелмин.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,