Село Комарів і його православний храм

Продовжуємо знайомити відвідувачів сайту «Сокирянщина» з сторінками історії населених пунктів сусідніх з Сокирянським районом територій. На цей раз представляємо вашій увазі статтю відомого краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка про історію села Комарів Кельменецького району та його православний храм.

&&&

Олексій Мандзяк

Комарів – село Кельменецького району Чернівецької області України, розташоване на правому березі Дністра на Пруто-Дністровській рівнині Подільського плато. Коли воно виникло сучасним науковцям невідомо. Археологічний матеріал, зібраний навколо цього населеного пункту належить до різних епох, починаючи Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

У Кормані гості бібліотеки мандрували вулицями села

В бібліотеці — філії села Кормань (завідуюча – Костеняк Карина) проведено інформаційно-краєзнавчий захід «Вулицями мого села» в рамках творчих звітів бібліотек перед населенням.

Присутні ознайомились з історією села, творчими та талановитими людьми, а також помандрували вулицями свого рідного села. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Нова небезпека — розповсюдження борщівника Сосновського

Головне управління Держпродспоживслужби повідо­мляє, що на території області виявлений небезпечний для здоров’я людей бур’ян — борщів­ник Сосновського (Heracléum sosnówskyi) У нашому районі його помітили в Білоусівці, Михалковому та Ломачинцях.

Борщівник Сосновсько­го — це багаторічна рос­лина родини зонтичних із 2-5-річним циклом розвитку. З центральної бруньки на 3-5 році життя, рідше — на 2-3 утворю­ється квітковий пагін. Після плодоношення рос­лина повністю відмирає. Розмножується насінням. Квітка — складний зонтик, білий або зелено-жовтий. Борщівник Сосновського сягає заввишки 3 м., має великі перисті листки та порожнисте стебло завтовш­ки до 10 см. Розмножується він смугами автомобільних та залізничних шляхів, узбіччями польових доріг, з’являється на сільськогосподарських угіддях, необроблюваних землях та пус­тирях.

Стебла, листя і квіти борщів­ника містять фуранокумарини, що Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Вулицями Ломачинців

Інна Руснак

Трепетні спогади про найкращий період у моєму житті пов’язані саме з дитинством і Ломачинцями. Донині тут усе залишається близьким. Кожна стежка, котрою малою бігала разом з братом. Кожна місцина, де бували з Романом у пошуках цікавих пригод. Кожен прожитий день, що закарбувався у пам’яті щастям. Тому, коли трапляється нагода зайвий раз відвідати рідні Ломачинці – з неймовірною насолодою ступаю на малу батьківщину! Ось і нині на запрошення завідуючої бібліотекою філії села Ломачинці Наталія Горчак мала змогу побувати на зустрічі у рамках рекламно-інформаційного краєзнавчого проекту «Неймовірні Ломачинці: вулицями мого села». Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Розпочався збір коштів на видання книги про село Гвіздівці

Як повідомлялося у статті «А де ж книга про Гвіздівці?», вже є готовою для видання книга з робочою назвою «Гвіздівці. Шляхами століть», яку написали Олег Кучерявий і Олексій Мандзяк.

У книзі зібрано значні історичні дані про минуле села з самих прадавніх часів — від часів заснування і до наших днів, в тому числі про історичні постаті уродженців і мешканців села. Не забуті і сучасники, які живуть і творять сучасне та майбутнє.

Починаючи у свій час цю працю, автори, як то вони розповідають, навіть не сподівалися, що вдасться зібрати такий значний за обсягом і глибиною історичний матеріал про село, а також, що історія Гвіздівців є настільки насиченою, настільки пов’язаною з самими великими і бурхливими подіями не лише в історії краю, а й в історії всієї Східної Європи, а подекуди – і всієї Євразії. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Співає глина солов’їно!

Інна ГОНЧАР

Цифрові збіги, на перший погляд, звичайно ж, цікаві та варті уваги, бо 27 – то дата його народження, а через 43 роки ця цифра принесла йому чергове визнання: 27 березня 2018 року підписано Указ Президента України № 88/2018 «Про призначення державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва», відповідно до якого за досягнення у сфері розвитку української кераміки дворічну державну стипендію призначено заслуженому майстрові народної творчості України Леоніду Івановичу Нагірняку!

Цифри, безумовно, цифрами, а Божий дар, природнє обдарування і заповзятість, підтримка рідних і близьких, неймовірне працелюбство і наполегливість, витончений мистецький смак і високий професіоналізм та прагнення до самовдосконалення – це ті значущі складові, котрі крок за кроком, рік у рік гаптували його життєве полотно найяскравішими барвами творчого злету і майстерності. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Наслідки стратиграфічного вивчення палеолітичних пам’яток Прикарпаття

О. П. Черниш

 

Багатошарові стоянки мають винятково важливе значення для всебічного вивчення розвитку суспільства на його найдавніших етапах, для вирішення ряду проблем історії господарства, культури і соціального ладу стародавнього населення. На матеріалах багатошарових стоянок кам’яного віку, враховуючи, зокрема, стратиграфічні дані, можна докладно вивчити як особливості конкретного процесу історичного розвитку давніх суспільств в окремих районах, так і його загальні закономірності. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Нижньотортонські кременеві породи Подністров’я — артефактна сировина передскіфського часу

В. Ф. Петрунь

Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (село Непоротове Сокирянського району) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.

Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Пам`яті Миколи Олександровича Бабинського

6 квітня 2018 року минув вже рік, як зупинилось серце Миколи Олександровича БАБИНСЬКОГО – фотокореспондента газети «Дністрові зорі», члена Національної спілки журналістів України, ­досвідченого і залюбленого у своє захоплення пасічника, цікавої, безвідмовної людини.

Виходець із села Новоолексіївка, а на той час житель Сокирян – він прийшов у  колектив редакції  вже у зрілому віці. До того працював у Сокирянському вищому професійному училищі, раніше – механізатором в райсільгоспхімії, в інших організаціях. Але саме фотосправа  цьому енергійному, невгамовному у любові до життя і небайдужому  чоловікові була найбільше до душі. Працюючи в редакції районки майже півтора десятка років, він перебував у постійному творчому пошуку, не рахувався з вихідними, іншим позаурочним часом, бо розумів: треба подати оперативне фото в газету. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , ,

Церква села Бабин Кельменецького району

Олексій Мандзяк

 

Продовжуємо знайомити з сторінками з історії населених пунктів сусідніх з Сокирянщиною районів. На цей раз представляємо вашій увазі статтю краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка про православний храм села Бабин Кельменецького району та його священно-і церковнослужителів.

&&&

Село Бабин розташоване на правому березі Дністра, в Кельменецькому районі Чернівецької області України. Підпорядковується Бабинській сільській раді.

Коли саме виникло це село, сучасним історикам не відомо. Але Бабин є одним із стародавніх Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,