Житлові комплекси трипільського поселення Василівка

В.О. Шумова

 

У авторському дослідженні матеріалів середньотрипільського поселення Василівка на Дністрі (Буковина) етапу ВІ (Кукутені А 4) розглядаються особливості домобудування. Пропонується можлива реконструкція житлово-господарських комплексів. Аналізуються окремі категорії знахідок. Звертається увага на питання ґенезу та історичної долі пам’яток типу Василівки. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Топонімія Сокирянського району

Раніше ми вже публікували на сайті  статтю видатного українського мовознавця Ю.А. Карпенка «Особливості гідронімічного словотвору» . Карпенко Юрій Олександрович (1929 – 2009) родом з м. Малина Житомирської області, закінчив Львівський університет (1953), з 1956 року — викладач, з 1958 — завідувач кафедри української мови, з 1965 — декан філологічного факультету Чернівецького університету. З 1968 року працює в Одеському університеті ім. І.І. Мечникова — завідувач кафедри загального і слов’янського мовознавства, з 1978 — завідувач кафедри російської мови, з 1991 — завідувач кафедри української мови, з 2001 — професор кафедри української мови. Він доктор філологічних наук (1967), професор (1968), академік Академії наук вищої школи України (1996), член-кореспондент Національної академії наук України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (2009).  Підготував 62-х кандидатів наук і 5 докторів наук.
Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

«Золоте мереживо з маминих долонь…»

«Золоте мереживо з маминих долонь…» Під такою назвою 7 квітня 2017 року, у приміщенні Сокирянського історичного музею представила свої роботи майстер народного мистецтва Наталія Столока.

Основна тема виставки – Великдень. Картини у техніці «художня обробка соломки», писанки з бісеру та у техніці «декупаж» вражають палітрою кольору, різноманітністю сюжетів, високою майстерністю виконання.

Наталія Столока – досвідчений педагог, цікава, освічена та багатогранно обдарована людина. Адже в свій час закінчила середню школу із золотою медаллю, Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Відзначення 73-ої річниці визволення краю від фашистських загарбників

Минуло 73 роки з дня коли останній населений пункт Сокирянського району був звільнений від фашистських окупантів. Сьогодні, 27 березня 2017 року, з нагоди пам’ятної річниці, ветерани війни, представники трудових колективів, керівники району, голови сільських рад, депутати, громадськість пам’ятною ходою та церемонією покладання квітів до Братської могили та пам’ятника воїнам – односельцям вшанували тих, хто поклав своє життя визволяючи рідний край.

Звертаючись до присутніх голова райдержадміністрації П. Бескупський зазначив, що кожне прізвище, викарбуване на гранітному меморіалі  – це заповіт нам про те, як треба любити свій народ, Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Пущена — Масляна

Почалася Масляна (Масниця, Масниці, Масляниця, Маслєниця). Або, як це свято називають, зокрема, у Гвіздівцях і багатьох інших українських селах Північної Бессарабії — «Пущена». На Русі — це було перше у році велике свято слов’ян. Споконвічно Масляна — це буйне й розгульне свято зустрічі Сонця й заклинання природи напередодні весняної оранки.

У прадавніх східних слов’ян попередніком цього свята була Комоєдиця або Комоєдиці, яке своїм завершенням припадало на весняне рівнодення (21 березня). Свято настання нового землеробського року знаменувався в східних слов’ян веселощами, розпаленням багать, змаганнями, іграми, катанням з гір, походами ряжених, кулачними боями, безперестанним ходінням Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Топонімічні легенди і перекази села Кулішівки

Український фольклор записується майже п’ять століть. Часи, коли вивчення творів народної словесності вважалося справою, якою не повинна займатись освічена людина, минули давно. Ще за царювання імператриці Катерини ІІ було укладено невеличку збірочку прислів’їв, потім починають з’являтися збірки народних пісень. У ХVII-ХVIII ст. рукописні збірки українських пісень були популярні в Росії, Польщі.

Найпершим з’явився збірник князя М. Цертелєва, що вийшов у світ 1819 року під заголовком: «Опыт собрания малороссийских песней». Після цього йшли збірки М. Максимовича, Б. Лукашевича, І. Срезневського, П. Куліша, А. Метлинського, М. Маркевича, Д. Мордовцева, М. Драгоманова, Я. Головацького, М. Гоголя, братів Осипа та Федора Бодянських, О. Потебні, М. Костомарова, М. Шашкевича, І. Вагілевича та ін. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , ,

Рік 1965: «В ожевських городників»

Давно славиться врожаями городніх культур колгосп «Прапор Перемоги». Ожівські огірки, помідори, перець-ратунда, цибуля, капуста консервуються, соляться, йдуть на салати.

Нині в артілі йде збір городніх культур. Ось ми бачимо на фото, як жінки з бригади Олексія Мурги збирають огірки. Кожного дня вони виходять на світанку, щоб вчасно взяти врожай спілих овочів, щоб не було втрат. Ожевчани відправили державі 45 цнт. капусти при плані 50, 283 центнерів огірки при завданні 150, 40 центнерів помідорів. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Старовинні народні пісні і казки села Вітрянка

Представляємо вашій увазі зразки народного фольклору мешканців колишнього Хотинського повіту в записах відомого українського фольклориста, етнографа і педагога Петра Артемовича Несторовського (1870–1932). Будучи уродженцем Хотинського повіту (с. Каплівка), з дослідницькими цілями він їздив по селах, в тому числі і розташованих на території теперішньої Сокирянщини. Свої записи він опублікував у часописі «Киевская старина», а також в книгах: «Бессарабские русины» (1905 р.), «На севере Бессарабии» (1910 р.).

На Сокирянщині він зупинявся в селі Вітрянка (в тексті – Вѣтрянка), де проживали його родичі. Там же він зробив записи народних пісень, казок, загадок та ін. Частина із них була опублікована у 1905 році в праці «Матеріали по етнографії бессарабських русинів», яку ми публікуємо на нашому сайті. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Свято-Миколаївський чоловічий монастир

Олексій Мандзяк

В наш час особливе місце в духовному житті Сокирянщини відведено Свято-Миколаївському скельному чоловічому монастирю. Останнім часом про цей скит, стало багато відомо в народі, опубліковані численні статті науковців, краєзнавців і журналістів. Але тема ця не вичерпана, праця з історичними й архівними матеріалами, а також дослідженнями науковців дає нові відкриття, при чому не тільки про далеке минуле, а й про недалеке буття часів наших дідів і прадідів.

Свято-Миколаївський монастир, відомий також як Непоротівський чи Галицький монастир (скит), тобто по назві розташованих поблизу населених пунктів. Обидві останні назви стали використовуватися відносно недавно – з XIX століття. І якщо історія села Непоротове документально фіксується починаючи з XV століття, то другий населений пункт відносно молодий. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

С Новым — 2017-м годом и Рождеством Христовым!

Мітки: , , , , , , ,