Хрестоподібні зображення у печерах Подністров’я

Нечитайло П.О.

Стаття присвячена ґенезі, походженню, проблемам дослідження, типології та атрибуції хрестоподібних петрогліфів з лунками-просвердлинами у печерах Подністров’я. Залучені матеріали багаторічних досліджень автора та широке коло аналогій з Криму та Болгарії.

Найдавнішою згадкою про хрестоподібні зображення у печерах, у Подністров’ї можна вважати повідомлення Константина Багрянородного, яке відноситься до середини X ст.: «Должно знать, что по ею сторону реки Днестра, в краю, обращенном к Булгарии, у переправ через эту реку, имеются пустые крепости: первая крепость названа пачинакитами Аспрон, так как ее камни кажутся совсем белыми; вторая крепость Тунгаты, третья крепость Кракнакаты, четвертая крепость Салмакаты, пятая крепость Сакакаты, шестая крепость Гиэукаты. Посреди самих строений древних крепостей обнаруживаются некие признаки церквей и кресты, высеченные в песчанике, поэтому кое-кто сохраняет предание, что ромеи некогда имели там поселение». [1, с. 157] Читати повний текст »

Мітки: , , , , ,

Трипільське поселення Василівка на середньому Дністрі

19 травня 2017 року ми вже публікували статтю В.О. Шумової «Житлові комплекси трипільського поселення Василівка».  Сьогодні пропонуємо Вам ознайомитися ще з одним дослідженням цієї вченої, яке також присвячене трипільському поселенню села Василівка на Сокирянщині.

 ***

В.О. Шумова

Дослідження пам’яток середнього періоду розвитку Трипілля – Кукутені на Україні вкрай незадовільне. Брак інформації є серйозною перешкодою в усвідомленні значного пласту культури, на основі якого в подальшому проходить довготривалий етногенетичний процес формування і розвитку пам’яток культури наступних періодів. Початок розвинутого Трипілля характеризується важливими процесами: по–перше, значним переселенням на схід племен, що зберігають ранньотрипільські традиції, по–друге – освоєння та поширення біхромного й поліхромного розпису в кераміці Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Дослідження найнижчих мустьєрських шарів стоянки Молодове V в 1962-64 роках

О.П. Чернишneporotiv7077

Багатошарова стоянка Молодове V є однією з найцікавіших пам’яток палеоліту СРСР, що дає можливість на основі численних і різноманітних матеріалів стратиграфічно простежити особливості розвитку культури палеолітичної людини на території південного заходу від мустьєрської доби до раннього мезоліту. Саме на основі матеріалів стоянки Молодове V вперше в Радянському Союзі були одержані абсолютні дати по радіовуглецевому методу для ряду найбагатших культурних шарів, що відносяться до мустьє, пізнього палеоліту та початку мезолітичної доби[1]. Вона є однією з небагатьох стоянок світу, що мають серії визначень абсолютного часу.

Стоянка розміщена біля с. Молодове, Сокирянського р-ну, Чернівецької обл., на мисоподїбному виступі правого берега Дністра[2]. Ця багатошарова пам’ятка була відкрита автором в 1948 р. Протягом 1951, 1953-1958, 1960-1962, 1964 рр. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ломачинське городище

 Б.О. Тимощук 

В мальовничій місцевості Середнього Подністров’я, на захід від с.320 Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області, на високому мисі лівого берега р. Каютин, в урочищі Галиця зберігається масивний земляний вал висотою до 2 м, шириною близько 10 м. Він оточує овальний за планом майдан розміром 50х70 м. Із зовнішнього боку валу проходить рів завширшки до 10 м, глибиною майже 1 м.

В зв’язку з тим, що територія городища була відведена під лісопосадку, об’єднана експедиція Чернівецького державного університету і краєзнавчого музею провела тут у 1968 р. розвідувальні розкопки[i]. Мета їх — вивчення конструкції оборонного валу, культурного шару в межах укріпленого майдану та на прилеглій до нього території[ii]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

І знову зацікавлює палеоліт Дністра

Останнім часом Інститут археології НАН України (ІА НАНУ) особливуf511750df3 увагу приділяє дослідженню древніх берегів Дністра, на яких в різні часи відкрито чимало археологічних пам’яток, в тому числі палеолітичних. У нинішньому році одну із трьох його археологічних експедицій — Дністровську палеолітичну, що працювала на терені Сокирянщини, очолювала кандидат історичних наук, завідувачка відділу «Археологічний музей» ІА НАНУ Лариса Віталіївна Кулаковська. Під кінець «археологічного літа» ми зустрілися з нею і взяли інтерв’ю. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

На острові трипільців – знову розкопки

Археологи вирішили до кінця дослідити місцину, де торік виявилиOzevo рештки поселення трипільської культури, яке існувало понад 6000 років тому.

Ще зовсім недавно невеличкий і здалеку майже непомітний острів у Дністрі навпроти села Ожеве Сокирянського району на Буковині не привертав до себе ніякої уваги. Хіба що вабив місцем для купання та літньої засмаги сільських хлопчаків чи тих, хто прагне побути у тиші, щоб помилуватися красою природи.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Молодове: село вікувало на мамонтах

Тепер тут зблискує на сонці широке і глибоке плесо Дністровського водосховища, яке простягнулось вверх по руслу річки більш як на 200 кілометрів і має ширину понад 800 метрів. А ще 30-40 літ тому було інакше: між скелястими берегами неслись до моря води Дністра, а в глибокій котловині його жило своїм тихим життям незвичне село. З цікавістю і хвилюванням спускався сюди, до самісінького Дністра, вузенькою і стрімкуватою польовою дорогою через урочище Сокира, щоб написати матеріал для районної газети про його невтомних мешканців, яким у зв’язку із будівництвом ГЕС і необхідністю створення водосховища належало переселятися, оскільки село підлягало затопленню.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Літописне місто Кучелмін

Міста, як зорі: загоряються і, несправедливо забуті історією, «згасають»

На наших землях у сиву давнину проживали далекі предки. Називали їх різноманітними найменнями, а «батько історії» Геродот іменував «скіфами-орачами». І хоч вони були вмілими хліборобами, кмітливими винахідниками, та інколи доводилось брати зброю в руки і ставати безстрашними воїнами, захищати рідну землю від степових диких орд, заздрісних сусідів. Поселення густо вкривали територію над повноводним Дністром, який ще в першому тисячолітті нашої ери був вигідним торговим шляхом для наших предків-тиверців та гостей торгових. Руслом Дністра пливли цілі каравани — від Галича до Чорного моря, яке в ті часи називали Гостинним. Тому вздовж берегів Дністра, з обох боків, виникали портові міста-фортеці: Галич, Василів, Онут, Хотин, Бакота, Ушиця. А найпівденнішим було місто Кучелмін.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,