Давньоруські навершя булав в Буковині і в Північній Бессарабії

Сергій Пивоваров

В історіографії, присвяченій добі середньовіччя на Україні, важливе місце посідають питання, пов’язані із військовою справою. На особливу увагу серед робіт із цієї проблематики заслуговують дослідження стосовно озброєння з окремих регіонів. їх детальне вивчення дає змогу скласти узагальнювальну картину розвитку військової справи на території України у конкретний історичний відрізок часу, виділити її місцеві особливості, простежити впливи та взаємовпливи.

Одним із регіонів, де знайдено чимало предметів озброєння та спорядження вершника і бойового коня, є межиріччя Верхнього Прута та Середнього Дністра (українська Буковина). Серед виявлених знахідок закономірний інтерес викликають металеві навершя булав. їх охарактеризовує ця робота.

Добре відомо, що металеві (бронзові, залізні, свинцеві) навершя були головною складовою частиною зброї ударного типу — булав. Завданням останньої на полі бою було нанесення швидкого, раптового удару, здатного оглушити противника, змусити його уповільнити дії тощо. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Хрестоподібні зображення у печерах Подністров’я

Нечитайло П.О.

Стаття присвячена ґенезі, походженню, проблемам дослідження, типології та атрибуції хрестоподібних петрогліфів з лунками-просвердлинами у печерах Подністров’я. Залучені матеріали багаторічних досліджень автора та широке коло аналогій з Криму та Болгарії.

Найдавнішою згадкою про хрестоподібні зображення у печерах, у Подністров’ї можна вважати повідомлення Константина Багрянородного, яке відноситься до середини X ст.: «Должно знать, что по ею сторону реки Днестра, в краю, обращенном к Булгарии, у переправ через эту реку, имеются пустые крепости: первая крепость названа пачинакитами Аспрон, так как ее камни кажутся совсем белыми; вторая крепость Тунгаты, третья крепость Кракнакаты, четвертая крепость Салмакаты, пятая крепость Сакакаты, шестая крепость Гиэукаты. Посреди самих строений древних крепостей обнаруживаются некие признаки церквей и кресты, высеченные в песчанике, поэтому кое-кто сохраняет предание, что ромеи некогда имели там поселение». [1, с. 157] Читати повний текст »

Мітки: , , , , ,

Трипільське поселення Василівка на середньому Дністрі

19 травня 2017 року ми вже публікували статтю В.О. Шумової «Житлові комплекси трипільського поселення Василівка».  Сьогодні пропонуємо Вам ознайомитися ще з одним дослідженням цієї вченої, яке також присвячене трипільському поселенню села Василівка на Сокирянщині.

 ***

В.О. Шумова

Дослідження пам’яток середнього періоду розвитку Трипілля – Кукутені на Україні вкрай незадовільне. Брак інформації є серйозною перешкодою в усвідомленні значного пласту культури, на основі якого в подальшому проходить довготривалий етногенетичний процес формування і розвитку пам’яток культури наступних періодів. Початок розвинутого Трипілля характеризується важливими процесами: по–перше, значним переселенням на схід племен, що зберігають ранньотрипільські традиції, по–друге – освоєння та поширення біхромного й поліхромного розпису в кераміці Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Дослідження найнижчих мустьєрських шарів стоянки Молодове V в 1962-64 роках

О.П. Чернишneporotiv7077

Багатошарова стоянка Молодове V є однією з найцікавіших пам’яток палеоліту СРСР, що дає можливість на основі численних і різноманітних матеріалів стратиграфічно простежити особливості розвитку культури палеолітичної людини на території південного заходу від мустьєрської доби до раннього мезоліту. Саме на основі матеріалів стоянки Молодове V вперше в Радянському Союзі були одержані абсолютні дати по радіовуглецевому методу для ряду найбагатших культурних шарів, що відносяться до мустьє, пізнього палеоліту та початку мезолітичної доби[1]. Вона є однією з небагатьох стоянок світу, що мають серії визначень абсолютного часу.

Стоянка розміщена біля с. Молодове, Сокирянського р-ну, Чернівецької обл., на мисоподїбному виступі правого берега Дністра[2]. Ця багатошарова пам’ятка була відкрита автором в 1948 р. Протягом 1951, 1953-1958, 1960-1962, 1964 рр. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ломачинське городище

 Б.О. Тимощук 

В мальовничій місцевості Середнього Подністров’я, на захід від с.320 Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області, на високому мисі лівого берега р. Каютин, в урочищі Галиця зберігається масивний земляний вал висотою до 2 м, шириною близько 10 м. Він оточує овальний за планом майдан розміром 50х70 м. Із зовнішнього боку валу проходить рів завширшки до 10 м, глибиною майже 1 м.

В зв’язку з тим, що територія городища була відведена під лісопосадку, об’єднана експедиція Чернівецького державного університету і краєзнавчого музею провела тут у 1968 р. розвідувальні розкопки[i]. Мета їх — вивчення конструкції оборонного валу, культурного шару в межах укріпленого майдану та на прилеглій до нього території[ii]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

І знову зацікавлює палеоліт Дністра

Останнім часом Інститут археології НАН України (ІА НАНУ) особливуf511750df3 увагу приділяє дослідженню древніх берегів Дністра, на яких в різні часи відкрито чимало археологічних пам’яток, в тому числі палеолітичних. У нинішньому році одну із трьох його археологічних експедицій — Дністровську палеолітичну, що працювала на терені Сокирянщини, очолювала кандидат історичних наук, завідувачка відділу «Археологічний музей» ІА НАНУ Лариса Віталіївна Кулаковська. Під кінець «археологічного літа» ми зустрілися з нею і взяли інтерв’ю. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

На острові трипільців – знову розкопки

Археологи вирішили до кінця дослідити місцину, де торік виявилиOzevo рештки поселення трипільської культури, яке існувало понад 6000 років тому.

Ще зовсім недавно невеличкий і здалеку майже непомітний острів у Дністрі навпроти села Ожеве Сокирянського району на Буковині не привертав до себе ніякої уваги. Хіба що вабив місцем для купання та літньої засмаги сільських хлопчаків чи тих, хто прагне побути у тиші, щоб помилуватися красою природи.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Молодове: село вікувало на мамонтах

Тепер тут зблискує на сонці широке і глибоке плесо Дністровського водосховища, яке простягнулось вверх по руслу річки більш як на 200 кілометрів і має ширину понад 800 метрів. А ще 30-40 літ тому було інакше: між скелястими берегами неслись до моря води Дністра, а в глибокій котловині його жило своїм тихим життям незвичне село. З цікавістю і хвилюванням спускався сюди, до самісінького Дністра, вузенькою і стрімкуватою польовою дорогою через урочище Сокира, щоб написати матеріал для районної газети про його невтомних мешканців, яким у зв’язку із будівництвом ГЕС і необхідністю створення водосховища належало переселятися, оскільки село підлягало затопленню.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Літописне місто Кучелмін

Міста, як зорі: загоряються і, несправедливо забуті історією, «згасають»

На наших землях у сиву давнину проживали далекі предки. Називали їх різноманітними найменнями, а «батько історії» Геродот іменував «скіфами-орачами». І хоч вони були вмілими хліборобами, кмітливими винахідниками, та інколи доводилось брати зброю в руки і ставати безстрашними воїнами, захищати рідну землю від степових диких орд, заздрісних сусідів. Поселення густо вкривали територію над повноводним Дністром, який ще в першому тисячолітті нашої ери був вигідним торговим шляхом для наших предків-тиверців та гостей торгових. Руслом Дністра пливли цілі каравани — від Галича до Чорного моря, яке в ті часи називали Гостинним. Тому вздовж берегів Дністра, з обох боків, виникали портові міста-фортеці: Галич, Василів, Онут, Хотин, Бакота, Ушиця. А найпівденнішим було місто Кучелмін.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,