Церковнопарафіяльні школи Північної Бессарабії 2-ої половини ХІХ – початку ХХ ст.

І.В. Зибачинський

 

Значне пожвавлення будівництва шкіл та поширення писемності відбулося в Російській імперії із запровадженням церковнопарафіяльних шкіл (далі – ЦПШ). Не залишилася осторонь цього процесу і Північна Бессарабія. Мета даної розвідки дослідити етапи становлення системи церковних шкіл, їх структури, значення для розвитку всієї освіти регіону.

Базою для написання статті стали архівні фонди просвітніх установ та земської організації Хотинського повіту: училищної ради[1], інспекторату народних училищ[2], єпархіальної училищної ради[3], земської управи[4]. Особливо цінні матеріали містяться в церковній періодиці – щомісячнику «Кишиневские Епархиальные Ведомости»[5]. До джерельної бази можна віднести опубліковані напрацювання земств Бессарабії у галузі освіти та благоустрою[6]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Напередодні Першої Світової

15 липня цього року виповниться чергова річниця події, яка стала приводом до початку одного з найжахливіших періодів в історії людства – Першої Світової війни. Не минула ця страшна війна і наш край. Сотні жителів Сокирянщини були призвані до війська, чимало з них не повернулися з цієї бійні. Так чи інакше постраждали від неї тисячі краян. Ця війна стала одним з головних чинників розпаду Російської імперії, Австро-угорської імперії, революційних подій у багатьох країнах, громадянської війни, австрійської та згодом румунської окупації, тощо. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

З «Літопису Землі Молдавської від Аарона-воєводи» Мирона Костіна

Представляємо вашій увазі декілька глав (17-19) із «Літопису Землі Молдавської від Аарона-воєводи…», який був свого часу складений видатним молдавським державним та політичним діячем Мироном Костіним (1633–1691). Ці глави є дуже цікавими для тих, хто цікавиться історією не лише нашого краю, який в ті давні часи входив до складу Молдавського князівства, а й історією всієї України, зокрема – історією козацтва. Адже у цих главах дуже багато йдеться про українських козаків  та події часів Богдана Хмельницького (1596-1657).

При чому слід мати на увазі, що опис подій представляє не сучасний дослідник – а людина, яка була сучасником а в деяких випадках і учасником описуваних подій і навряд Ви знайдете інше таке цілісне оповідання від сучасника тих часів. Та одночасно, слід мати на увазі і притаманну сучасникам та учасникам подій їх декотру однобічність сприйняття, що ми добре знаємо по подіях нашого часу. Щоправда, уважний читач зверне увагу на те, що Мирон Костін всіма силами намагався дотримуватися об`єктивності викладення. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Новоселицька гілка південно-західної залізниці

Представляємо вашій увазі главу про Новоселицьку гілкуOblozka Південно-Західної залізниці із другого видання «Ілюстрованого путівника по Південно-Західним казенним залізницям», який побачив світ у 1899 році в Києві.

Слобідка, станція лінії Київ-Одеса, служить вихідним пунктом Новоселицької гілки. Рейковий шлях йде на захід, перетинаючи хвилясту місцевість, обходячи пагорби які там зустрічаються і пригорбки; відчувається близькість величного Дністра; перед очима подорожнього проносяться звичайні картини Поділля: великі селища з панськими садибами, сади, переповнені фруктовими деревами, серед яких переважають сливи, і поля, засіяні пшеницею.

На 24 версті від Слобідки знаходиться станція Ковбасна, за якою рейковий шлях робить поворот на південний захід; пагорби і пригорбки стають вище, поїзд то проноситься з гуркотом по перекинутим через яри і балки містках, то йде серед виїмок; повороти залізничного полотна для обходу нерівностей грунту, що там зустрічаються, помічаються частіше. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Навчальні заклади Сокирянщини в II половині XIX – на початку XX століття

Олексій Мандзяк24791

Організована шкільна освіта на Сокирянщині почала розвиватися тільки в другій половині XIX століття. До цього, в жодному населеному пункті сучасного Сокирянського району Чернівецької області, фактично не існувало ніяких стабільних і постійних шкіл навчання грамоті. Ситуація почала змінюватися лише після введення «Положення про початкові народні училища» від 14 липня 1864 року, яке затвердило загальнодоступність і позастановість початкової освіти.

Втім, ще до цього були окремі спроби освітніх реформ в Бессарабії і зокрема на Сокирянщині. Так, наприклад, в листопаді 1860 року поміщик із села Ломачинці, представник однієї з найвпливовіших сімей в Бессарабії, Єгор Матвійович Крупенський представив ґрунтовний «Проект пристрою про участь товариства для поширення освіти в Бессарабської області», в якому об’єднав сільськогосподарський і економічний розвиток краю з всебічною освітою. Грамотність народу Є.М. Крупенський вважав «головною підставою загального добробуту». Завдання майбутнього товариства бачилося в тому, щоб «вишукувати і застосовувати Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Репресовані священики та церковнослужителі Сокирянщини

Олексій Мандзяк — автор і упорядник29

Аронян Володимир Іванович, народився 15 липня 1901 року в селі Каларашовка Сорокського повіту Бессарабської губернії (нині в Окницькому районі Республіки Молдова), в сім’ї псаломщика, що служив при Миколаївській церкві того ж села, Іоанна Федоровича Ароняна і його дружини Февронії Михайлівни[1].

У 1944 — 1945 роках В.І. Аронян служив псаломщиком при Христо-Різдвяної церкви села Волошкове, яке нині знаходиться у складі Сокирянського району Чернівецької області. Там же, 24 березня 1945 року заарештований співробітниками Управління Народного комісаріату державної безпеки Чернівецькій області (УНКДБ ЧО). 29 травня 1945 року військовим трибуналом військ НКВС Чернівецької області, за антирадянську агітацію, за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР, засуджений до 10 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах (ВТТ). Реабілітований Чернівецькою обласною прокуратурою 3 липня 1992 року[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

1882 рік — щодо призивного пункту в с. Романківці

По вопросу возбужденому Председателем Хотинского561 уездного по воинской повинности Присутствия о перенесении призывного пункта из м. Бричан в село Романкоуцы. Из «Докладов Хотинской уездной земской управы», XIV очередного уездного земского собрания 1882 года.

Г. Бессарабский губернатор, препроводил в управу при отзыве, от 20-го июля текущего года, № 1865, представление Председателя Хотинского уездного по воинской повинности перенесения призывного пункта из м. Бричан в сел. Романкоуцы, просит весть этот вопрос на обсуждение Хотинского земского собрания и о последующем его уведомить.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Переселялись, шукаючи кращої долі

Завдяки своєму географічному розташуванню і сприятливим природнімPereselentsy ресурсам територія Бессарабсько-Буковинського краю, в тому числі й Сокирянщина, протягом століть перебувала на перехресті багатьох військових баталій та міграційних шляхів різних народів.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Цигани у Бессарабії і Романківцях

Згідно з відомостями за 1907 рік, у Бессарабії поза містами проживають 11567 циганів, або 0,64 відсотків від усього сільського населення краю. Взагалі, у Бессарабії циганів більше, ніж будь-де в Росії. Цигани Бессарабії всі православні, сильно омолдованилися і більшість з них забула свою мову.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Патріарх Кирило відслужить у Києві панахиду по загиблих ліквідаторах

До Києва прилетів Патріарх Московський і всєя Русі Кирило. Його візит присвячений до 25-ої річниці від дня аварії на Чорнобильській атомній станції. Сьогодні очільник Російської православної церкви відслужить панахиду по загиблих ліквідаторах у Києві. А завтра вшанує пам’ять жертв катастрофи в самій зоні відчуження, провівши молебень біля четвертого енергоблоку, у єдиному діючому на території Чорнобиля храмі.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,