Ми прагли жити…

У місті Секуряни (Сокиряны) Чернівецької області, яке з 1918 р. до 1940 р. входило до складу Румунії, в 1930 р. проживали 4.216 (за іншим даними – 4.693) євреїв. Після окупації міста 6 липня 1941 р. румунські солдати, німецька поліція безпеки та СД (зондеркоманда), а також незначна частина місцевого населення, що підтримували загарбників, почали грабувати й убивати євреїв. 9 – 10 липня 1941 р. було страчено 98 євреїв (за іншим даними, за перші 4 дня окупації загинули 150 євреїв). Деякі євреї, не бажаючи терпіти насильство, покінчили життя самогубством.

Уцілілих 13 липня погнали в село Атаки й переправили за Дністер у район Могильова-Подільського. Хворих і немічних (кілька сотень) пристрілювала охорона. У середині серпня німці повернули більшість секурянських євреїв за Дністер, після чого їх розмістили в таборах у Вертюжанах і в Єдинцях. Звідти восени 1941 р. уцілілих погнали в Трансністрію, де більшість в’язнів загинули. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Наближаємось до 100-ої річниці Хотинського повстання

В наступному – 2019 році виповниться 100 років Хотинському повстанню проти румунської окупації, яке відбулося в період з 6 до 20 січня 1919 р. (за старим календарним стилем). За сучасним календарним стилем це буде період — з 19 січня до 2 лютого 1919 року.  Відповідно, в цьому році — 99-та річниця повстання. Та на жаль, незважаючи на такий тривалий період, що минув після тих бурхливих подій, в історії повстання досі, як не дивно, дуже багато «білих плям», пов’язаних з відносно поверхневим вивченням його історії.

Досі, єдиною цілком грунтовною працею по вивченню повстання можна вважати лише видання «Хотинское восстание. Сборник документов и материалов», Кишинев, «Штиинца», 1976). Але це все ж таки є лише збірник документів, який, зокрема, не показує хронологію подій. Решта історичних, науково-популярних праць та художніх творів на цю тему не достатньо точно відображають хронологію і, навіть, географію реальних подій. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Роки — 1919 та 1969: «Живий творець історії»

Був 1918-ий… Двадцятилітній солдат Григорій Забудько повертався з служби у рідні Сокиряни. І хоч в морозяному повітрі сріблився передноворічний сніжок, він думав про весну. Потомственному хліборобу хотілось швидше почути спів жайворона над головою, вдихнути на повні груди пахощі розімлілої землі, за чим він скучав у фронтових окопах. Та через декілька днів вир подій примусив забути про подібні бажання..

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

До історії інтервенції. Румунія й Бессарабія

Французька декларація про цілі румунської окупації

Румунські війська зайняли Бессарабію (крім частини Хотинського повіту), на самому початку 1918 року під приводом захисту населення від більшовиків і, звичайно, із благословення «Антанти»[1]. Були при цьому зроблені офіційні завірення румунського уряду, що королівські війська займають російську територію виключно для відновлення порядку, що є враженим революційним рухом — особливо захопленнями поміщицьких земель і руйнуванням економії.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сербичани — 1919 рік!

Влітку 1918 р. в село увійшли австрійці[1]. Австрійці були недовго. Восени вони пішли з села, а на їх місце прийшли руму­ни. У нашому селі стояло 8 румунських солдатів. Це було у січні 1919 р. В селі ніхто не знав, чого збираються румуни.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Два маленьких епізоди крайової історії минулого сторіччя

Представляємо Вам два маленьких історичних епізоди перших років румунської окупації нашого краю. Ці епізоди знайшли своє відображення у тогочасному журналі румунського прикордонного корпусу  «Revista grănicerilor» (Tipografia şi Legătoria G.Iliescu, Bucureşti, Popa-Savu No. 9). Епізоди не такі вже і суттєві, але вони дають декотру можливість відчути обстановку на Дністрі в ті часи. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Героїчне минуле моїх бессарабців – 1919 рік

Наш бессарабський край майже ніколи не мав спокою. Після звільнення Хотинщини від турків населення почало стрімко зростати, а добробут — примножуватися, і Бессарабія перетворилася в одну із передових губерній Росії по експорту хліба. Якщо по всій Бессарабії на 1 кв. версту припадало майже 70 чоловік, то в Хотинському повіті — 117,2. Нараховувалося 293 сільських громади, в яких безземельні селяни складали більше 20% і в той же час у 1913 році 41 млн. пудів зерна вивозили за межі Бессарабії. Відкривалися нові найрізноманітніші навчальні заклади і лікарські установи. Край почав прогресивно розвиватися. Але тут настали грізні революційні події і роки громадянської війни.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,