Свято-Покровська церква села Селище

Олексій Мандзяк

 

 

Село Селище вперше згадується в підтвердній грамоті господаря Молдавського князівства Ієремії Могили, від 15 квітня 1603 року[1]. 5 травня 1629 року, в Яссах господар Молдавського князівства Мирон Барновський Могила видав підтвердну грамоту дяку (писарю) Костянтину Стирчі на це село[2]. Надалі воно переходило від одного власника до іншого.

Коли і ким була побудована перша православна церква в селі Селище, нам не відомо. Але в XVIII столітті вона там вже була. «Відомість в молдавський диван від Хотинського цинуту про кількість у ньому селищ, в них дворів і людей» від 25 грудня 1772 року свідчить про те, що в с. Селище діяла церква, при якій служив один священик[3]. В даних по селах Сокирянщини з відомостей про погосподарський перепис Хотинського цинуту, складених в травні-липні 1774 року, зазначено, що при церкві села Селище служив «піп Николай»[4]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Архангело-Михайлівська церква села Олексіївка

Олексій Мандзяк

 

 

Село Олексіївка – один із самих стародавніх населених пунктів Сокирянського району. Сучасна його назва появилася тільки в XX столітті. Протягом століть це село було відомо під назвою Мендиківці (молд. Мендикауци, Мендикеуць). В старослов’янському написанні «Миндиковци», як окремий населений пункт із якоюсь за чисельністю сільською громадою і своїми власниками, існувало вже в XV столітті[1]. На початку XVI століття частиною села Мендиківці володіла одна із заможних і впливових родин того часу – Арбуре, в особі портаря (начальника охорони столичного міста) Луки Арбуре і його матері Настасії. Право на власність у с. Мендиківцях та в деяких інших селах (Сербичани, Михалкове, Романківці й ін.) в різні роки їм підтвердили господарськими грамотами Стефан ІІІ Великий (правив у 1457–1504 рр.), Богдан ІІІ Сліпий, званий також Кривим і Однооким (правив у 1504–1517 рр.), а також Стефан IV Молодий (правив у 1517–1527 рр.). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Свято-Покровська церква села Волошкове

Олексій Мандзяк

 

Під назвою «Волошкоуци» сучасне село Волошкове вперше згадується в грамоті господаря Молдавського князівства Олександра Лепушняну від 20 квітня 1554 року, якою він підтвердив передачу логофету Іоанну Могилі (1520–1570) кількох сіл з млинами і ставками, якими володіли його предки і які були куплені ним самим[1].

Перша ж відома на сьогоднішній день церква у селі Волошково була побудована «тамтешніми жителями» і благодійниками у 1706 році: «будівлею дерев’яна, міцна, з такою ж дзвіницею»[2]. Освячена вона була на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Свято-Димитріївська церква села Кормань


 

Олексій Мандзяк

 

Перші документальні свідчення про існування села Кормань починають зустрічатися в господарських грамотах і актових записах XVII століття, коли це село було у складі Молдавського князівства. Так 22 липня 1632 року Костандін Стирча, за наказом господаря Олександра Ілляша воєводи, пише листа великому логофету Гянгі про розмежування готару селища Кулішівка з боку селища Сербичани. Описуючи визначений готар, боярин Стирча згадує про потік Кормань (притока Дністра), де розташоване село Кормань: «… готар Кулішівки від гирла [річки] Кормань, яка впадає у Дністер, вгору по руслу Корманя до витоку Корманя, до одного потоку, який впадає в Кормань, який зветься Проски[1]…»[2]. У той час село належало родині бояр Фортуна, які володіли також сусіднім селом Шебутинці[3]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Православна церква села Ломачинці і її служителі

Архангело-Михайлівська церква села Ломачинці, яка була освячена у 1813 році, поруч з новою, побудованою у 2005 році. Фото Дениса Кучерявого, 2010 рік

 

 

Олексій Мандзяк

ХРАМ

Село Ломачинці вперше зафіксоване на географічній на карті, що була опублікована у картографічній праці французького інженера Гійома Ле Вассера де Боплана (1595–1675) «Delineatio specialis et accurata Ukrainae. Cum suis Palatinatibus ac Distictibq, Provincycq adiacentibus» («Спеціальний і докладний план України разом з розташованими у ній воєводствами, округами й провінціями»), виданої у 1650 році в Данцигу картографом Вільгельмом Гондіусом (Гондтом). Перша письмова згадка зустрічається в грамоті господаря Молдавського князівства Євстратія Дабіжа від 11 серпня 1665 року, якою він підтверджує боярину Продану Дрегушескулу і його родичам Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Православне духовенство в Сокирянах: оновлені дані


Олексій Мандзяк

Автором цього матеріалу раніше вже були надані дані про православних служителів Церкви Божої церков сучасного міста Сокиряни Чернівецької області, зокрема в книгах «Історія Сокирянщини в документах и матеріалах»[1] і «Православна Церква на Сокирянщині»[2]. Окрім того, історико-краєзнавчі дослідження стосовно окремих сокирянських православних церков і біографічні дані про їх служителів наведені в низці статей, опублікованих в друкованих виданнях, в публікаціях на сайті «Сокирянщина» і в історико-краєзнавчому альманасі «Сокирянщина».

З часом автором були Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

Село Комарів і його православний храм

Продовжуємо знайомити відвідувачів сайту «Сокирянщина» з сторінками історії населених пунктів сусідніх з Сокирянським районом територій. На цей раз представляємо вашій увазі статтю відомого краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка про історію села Комарів Кельменецького району та його православний храм.

&&&

Олексій Мандзяк

Комарів – село Кельменецького району Чернівецької області України, розташоване на правому березі Дністра на Пруто-Дністровській рівнині Подільського плато. Коли воно виникло сучасним науковцям невідомо. Археологічний матеріал, зібраний навколо цього населеного пункту належить до різних епох, починаючи Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церква села Бабин Кельменецького району

Олексій Мандзяк

 

Продовжуємо знайомити з сторінками з історії населених пунктів сусідніх з Сокирянщиною районів. На цей раз представляємо вашій увазі статтю краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка про православний храм села Бабин Кельменецького району та його священно-і церковнослужителів.

&&&

Село Бабин розташоване на правому березі Дністра, в Кельменецькому районі Чернівецької області України. Підпорядковується Бабинській сільській раді.

Коли саме виникло це село, сучасним історикам не відомо. Але Бабин є одним із стародавніх Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Проект «Православна церква на Сокирянщині»

Триває праця над проектом «Православна церква на448 Сокирянщині». Це спільний некомерційний історико-краєзнавчий проект краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка та адміністрацій сайтів «Сокирянщина» і «Гвіздівці». Його найперша ціль – поширення знань про історію і культуру Сокирянщини, освітлення величезного історичного значення християнства і зокрема православ’я в житті мешканців Сокирянського району Чернівецької області України.

Візуальним результатом проекту стане книга, в якій будуть надані: коротка історія християнства на Сокирянщині, інформація про православні храми і парафії, а також короткі біографічні дані (бл. 800) про священно- і церковнослужителів, церковних старост, які у різні часи служили в теперішніх і деяких зниклих селах Сокирянського району. Також будуть наведені деякі факти, які стосуються історії інших конфесій, що в минулому і на цей час були або є розповсюджені на Сокирянщині. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Церква села Наславча

Олексій МандзякЦерква в Наславчі

Наславча (рум. Naslavcea) – село на правому березі Дністра, розташоване в Окницькому районі Республіки Молдова. Історія цього села, сусіднього з Сокирянщиною, найтіснішим чином пов’язана з історією багатьох населених пунктів сучасного Сокирянського району Чернівецької області України. Наприклад, у першій половині XIX століття, коли власником села був впливовий поміщик Матвій Єгорович Крупенський, із села Ломачинці, де він проживав, в село Наславча виїхало на постійне проживання більше десяти сімей (Кривий, Мельник, Швець, Беженар та ін.). У XIX – на початку XX століття, в Наславчі оселилося декілька сімей з сіл Василівка та Волошкове. В 1850-х роках понад 7 сімей з Наславчі переселилися в Ломачинці (Іван Ткач та ін.)[1]. У метричних книгах які складалися священиками і дячками, можна зустріти записи про одружених і померлих жителів багатьох сіл сучасної Сокирянщини – Сербичани, Волошкове, Василівка, Ломачинці, Коболчин та ін. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,