Свято-Димитріївська церква села Кормань


 

Олексій Мандзяк

 

Перші документальні свідчення про існування села Кормань починають зустрічатися в господарських грамотах і актових записах XVII століття, коли це село було у складі Молдавського князівства. Так 22 липня 1632 року Костандін Стирча, за наказом господаря Олександра Ілляша воєводи, пише листа великому логофету Гянгі про розмежування готару селища Кулішівка з боку селища Сербичани. Описуючи визначений готар, боярин Стирча згадує про потік Кормань (притока Дністра), де розташоване село Кормань: «… готар Кулішівки від гирла [річки] Кормань, яка впадає у Дністер, вгору по руслу Корманя до витоку Корманя, до одного потоку, який впадає в Кормань, який зветься Проски[1]…»[2]. У той час село належало родині бояр Фортуна, які володіли також сусіднім селом Шебутинці[3]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Православна церква села Ломачинці і її служителі

Архангело-Михайлівська церква села Ломачинці, яка була освячена у 1813 році, поруч з новою, побудованою у 2005 році. Фото Дениса Кучерявого, 2010 рік

 

 

Олексій Мандзяк

ХРАМ

Село Ломачинці вперше зафіксоване на географічній на карті, що була опублікована у картографічній праці французького інженера Гійома Ле Вассера де Боплана (1595–1675) «Delineatio specialis et accurata Ukrainae. Cum suis Palatinatibus ac Distictibq, Provincycq adiacentibus» («Спеціальний і докладний план України разом з розташованими у ній воєводствами, округами й провінціями»), виданої у 1650 році в Данцигу картографом Вільгельмом Гондіусом (Гондтом). Перша письмова згадка зустрічається в грамоті господаря Молдавського князівства Євстратія Дабіжа від 11 серпня 1665 року, якою він підтверджує боярину Продану Дрегушескулу і його родичам Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Православне духовенство в Сокирянах: оновлені дані


Олексій Мандзяк

Автором цього матеріалу раніше вже були надані дані про православних служителів Церкви Божої церков сучасного міста Сокиряни Чернівецької області, зокрема в книгах «Історія Сокирянщини в документах и матеріалах»[1] і «Православна Церква на Сокирянщині»[2]. Окрім того, історико-краєзнавчі дослідження стосовно окремих сокирянських православних церков і біографічні дані про їх служителів наведені в низці статей, опублікованих в друкованих виданнях, в публікаціях на сайті «Сокирянщина» і в історико-краєзнавчому альманасі «Сокирянщина».

З часом автором були Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

Село Комарів і його православний храм

Продовжуємо знайомити відвідувачів сайту «Сокирянщина» з сторінками історії населених пунктів сусідніх з Сокирянським районом територій. На цей раз представляємо вашій увазі статтю відомого краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка про історію села Комарів Кельменецького району та його православний храм.

&&&

Олексій Мандзяк

Комарів – село Кельменецького району Чернівецької області України, розташоване на правому березі Дністра на Пруто-Дністровській рівнині Подільського плато. Коли воно виникло сучасним науковцям невідомо. Археологічний матеріал, зібраний навколо цього населеного пункту належить до різних епох, починаючи Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церква села Бабин Кельменецького району

Олексій Мандзяк

 

Продовжуємо знайомити з сторінками з історії населених пунктів сусідніх з Сокирянщиною районів. На цей раз представляємо вашій увазі статтю краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка про православний храм села Бабин Кельменецького району та його священно-і церковнослужителів.

&&&

Село Бабин розташоване на правому березі Дністра, в Кельменецькому районі Чернівецької області України. Підпорядковується Бабинській сільській раді.

Коли саме виникло це село, сучасним історикам не відомо. Але Бабин є одним із стародавніх Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Проект «Православна церква на Сокирянщині»

Триває праця над проектом «Православна церква на448 Сокирянщині». Це спільний некомерційний історико-краєзнавчий проект краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка та адміністрацій сайтів «Сокирянщина» і «Гвіздівці». Його найперша ціль – поширення знань про історію і культуру Сокирянщини, освітлення величезного історичного значення християнства і зокрема православ’я в житті мешканців Сокирянського району Чернівецької області України.

Візуальним результатом проекту стане книга, в якій будуть надані: коротка історія християнства на Сокирянщині, інформація про православні храми і парафії, а також короткі біографічні дані (бл. 800) про священно- і церковнослужителів, церковних старост, які у різні часи служили в теперішніх і деяких зниклих селах Сокирянського району. Також будуть наведені деякі факти, які стосуються історії інших конфесій, що в минулому і на цей час були або є розповсюджені на Сокирянщині. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Церква села Наславча

Олексій МандзякЦерква в Наславчі

Наславча (рум. Naslavcea) – село на правому березі Дністра, розташоване в Окницькому районі Республіки Молдова. Історія цього села, сусіднього з Сокирянщиною, найтіснішим чином пов’язана з історією багатьох населених пунктів сучасного Сокирянського району Чернівецької області України. Наприклад, у першій половині XIX століття, коли власником села був впливовий поміщик Матвій Єгорович Крупенський, із села Ломачинці, де він проживав, в село Наславча виїхало на постійне проживання більше десяти сімей (Кривий, Мельник, Швець, Беженар та ін.). У XIX – на початку XX століття, в Наславчі оселилося декілька сімей з сіл Василівка та Волошкове. В 1850-х роках понад 7 сімей з Наславчі переселилися в Ломачинці (Іван Ткач та ін.)[1]. У метричних книгах які складалися священиками і дячками, можна зустріти записи про одружених і померлих жителів багатьох сіл сучасної Сокирянщини – Сербичани, Волошкове, Василівка, Ломачинці, Коболчин та ін. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Служителі Архангело-Михайлівської церкви села Романківці

Олексій Мандзяк448

Романківці – село в Сокирянському районі Чернівецької області України. Під назвою «Романкеуци» вперше згадується в грамоті господаря Молдавського князівства Петра VI Кульгавого від 3 липня 1575 року, якою він підтвердив спадкоємцям колишнього портаря[1] Сучави, Луки Арбуре села, частини сіл, і млини, що залишилися від нього, і які з доброї волі вони розділили між собою[2]. Місцеве населення, як свідчать дослідження філологів у 1950-1960 рр. називало своє село «Романівці, Романківці, Романівка». Зрідка також вживалося «Романкоуци, Романкауци»[3].

За даними на 1775–1778 роки в селі Романківці діяла Всіхсвятська церква або Храм Всіх Святих. У 1787 році була зведена нова церква – Свято-Михайлівська. Але вона була діючою не довго. В 1805 році була побудована і освячена наступна церква, також Архангело-Михайлівська: Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Православна церква села Білоусівка

Олексій Мандзяк

Село Білоусівка під назвою «Билосовци» вперше згадується в підтвердній грамоті господаря Молдавського князівства Петра II (правив з 13 липня по 15 вересня 1447 року і з 23 лютого 1448 року по 23 березня 1449 року), від 22 серпня 1447 року, яка була дана Нямецькому монастирю на право володіння кількома селами[1]. Але, найперші прямі задокументовані свідчення про існування церкви в цьому селі відносяться тільки до XVIII століття.

В 1769 році у Білоусівці почали зводити нову церкву — на честь Святого Великомученика Димитрія Солунського. За іншими даними будівництво почалося ще в 1764 році, але через несприятливе становище і фінансові труднощі, будівництво затрималося. Як би там не було, в 1770-му році у Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

1946 рік: «З життя Чернівецької єпархії»

11 жовтня 1946 р. знаменна дата в церковному житті295009a5fa Чернівецької єпархії. У цей день голова Чернівецького Облвиконкому Олексій Леонтійович Коліков від імені Уряду СРСР вручив кращим представникам духівництва єпархії, патріотам нашої Батьківщини, медалі «За доблесну працю в дні Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.».

Медалі були вручені:

Преосвященному Феодосію, єпископові Чернівецькому й Буковинському як ініціаторові, організаторові й керівникові патріотичної; діяльністю духівництва в Чернівецько-Буковинської єпархії.

Настоятелеві Введенського жіночого монастиря м. Чернівці протоієреєві Кассяну Боготирцю. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,