Село Білоусівка: документи XIX-го та початку XX-го століть (частина ІІ)

Продовжуємо публікацію статті письменника – історика Олексія Мандзяка про історичні  документи, що пов’язані з селом Білоусівка. Представляємо Вашій увазі частину ІІ-гу. Ця частина розповідає про урядове дослідження «Бессарабського розколу» в середині ХІХ-го століття. Одночасно це дослідження є досить цікавим описом суспільного життя в Бессарабії в цілому і в Північній Бессарабії, зокрема.

№ 2

1848 рік. – Записка про бессарабських розкольників чиновника особливих доручень, під начальством графа Л.О. Перовського при Міністерстві внутрішніх справ, Івана Сергійовича Аксакова, відрядженого в Бессарабію для дослідження тамтешнього розколу Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Село Білоусівка: документи XIX-го та початку XX-го століть (частина І)

Наш сайт пропонує Вашій увазі велику статтю письменника та історика Олексія Мандзяка, присвячену історії одного з найбільших сіл Сокирянщини – села Білоусівка. Але ця стаття, фактично стосується не лише історії саме цього села, а й багатьох інших сіл нашого краю, Бессарабії в цілому, а також історії старообрядництва в Бессарабії.

Отже, пропонуємо Вам першу частину цієї статті. Інші частини будуть представлені в наступних публікаціях нашого сайту. Документи публікуються мовою оригіналу. 

*****

Олексій Мандзяк

Село Білоусівка розташоване в Сокирянському районі Чернівецької області України.  Під назвою «Билосовци» село вперше Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Пам’яті Василя Гандзія!

29 квітня 2019 року неочікувано закінчився земний світ Людини з Великої Літери − Землероба, Історика, Краєзнавця, Людинознавця, Поета, Громадського діяча − Василя Васильовича Гандзія із села Романківці Сокирянського району.

В.В. Гандзій − український поет, прозаїк, краєзнавець. Член Національної спілки журналістів України. Закінчив Хотинський сільськогосподарський технікум, історичний факультет Чернівецького державного університету.

Народився 28 березня 1930 року в селі Романківці. З 1947 р. працював у місцевому колгоспі. Заочно закінчив Хотинський технікум. Очолював рільничу бригаду, працював агрономом. Без відриву від виробництва закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету. Викладав історію у місцевій середній школі. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , ,

Ще раз про станцію Сокиряни

Краєзнавець Ігор Швець вніс свій черговий вклад у вивчення історії нашого краю — стосовно Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ломачинці: сповідний розпис 1825 року

Олексій Мандзяк

Пропонуємо вашій увазі так званий «Сповідний розпис» 1825 року Архангело-Михайлівської церкви села Ломачинці, яке нині розташоване в Сокирянському районі Чернівецької області.

Нагадаємо, що це село вперше зафіксоване на географічній на карті, яка була опублікована у картографічній праці французького інженера Гійома Ле Вассера де Боплана (1595–1675) «Delineatio specialis et accurata Ukrainae. Cum suis Palatinatibus ac Distictibq, Provincycq adiacentibus» («Спеціальний і докладний план України разом з розташованими у ній воєводствами, округами й провінціями»), виданої у 1650 році в Данцигу картографом Вільгельмом Гондіусом (Гондтом).

Перша письмова згадка зустрічається в грамоті господаря Молдавського князівства Євстратія Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Доктор наук з села Непоротова

Юхим Гусар

 

Масловська Людмила Цезарівна народилася 12 квітня 1951 року в селі Непоротове Сокирянського району — український економіко-географ, економіст, кандидат географічних наук, доцент, доктор економічних наук, професор.

У 1970 році вона закінчила з відзнакою Чернівецьке педагогічне училище. 1975 року закінчила географічний факультет Чернівецького державного університету. З 1975 року до 1982 року працювала на кафедрі економічної географії Чернівецького державного університету. У рідному університеті закінчила аспірантуру (заочно) та у 1981 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему «Водохозяйственный комплекс Советских Карпат (экономико-географический анализ)» у Інституті геофізики АН УРСР. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Свято-Покровська церква села Селище

Олексій Мандзяк

 

 

Село Селище вперше згадується в підтвердній грамоті господаря Молдавського князівства Ієремії Могили, від 15 квітня 1603 року[1]. 5 травня 1629 року, в Яссах господар Молдавського князівства Мирон Барновський Могила видав підтвердну грамоту дяку (писарю) Костянтину Стирчі на це село[2]. Надалі воно переходило від одного власника до іншого.

Коли і ким була побудована перша православна церква в селі Селище, нам не відомо. Але в XVIII столітті вона там вже була. «Відомість в молдавський диван від Хотинського цинуту про кількість у ньому селищ, в них дворів і людей» від 25 грудня 1772 року свідчить про те, що в с. Селище діяла церква, при якій служив один священик[3]. В даних по селах Сокирянщини з відомостей про погосподарський перепис Хотинського цинуту, складених в травні-липні 1774 року, зазначено, що при церкві села Селище служив «піп Николай»[4]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Архангело-Михайлівська церква села Олексіївка

Олексій Мандзяк

 

 

Село Олексіївка – один із самих стародавніх населених пунктів Сокирянського району. Сучасна його назва появилася тільки в XX столітті. Протягом століть це село було відомо під назвою Мендиківці (молд. Мендикауци, Мендикеуць). В старослов’янському написанні «Миндиковци», як окремий населений пункт із якоюсь за чисельністю сільською громадою і своїми власниками, існувало вже в XV столітті[1]. На початку XVI століття частиною села Мендиківці володіла одна із заможних і впливових родин того часу – Арбуре, в особі портаря (начальника охорони столичного міста) Луки Арбуре і його матері Настасії. Право на власність у с. Мендиківцях та в деяких інших селах (Сербичани, Михалкове, Романківці й ін.) в різні роки їм підтвердили господарськими грамотами Стефан ІІІ Великий (правив у 1457–1504 рр.), Богдан ІІІ Сліпий, званий також Кривим і Однооким (правив у 1504–1517 рр.), а також Стефан IV Молодий (правив у 1517–1527 рр.). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Кормань і Гвіздівці показали приклад!

Позаминулі вихідні жителі села Кормань провели з величезною користю для навколишнього середовища. У суботу 29 лютого 2020 року місцеві активісти – виконавчий комітет, депутати сільради, працівники помпової станції, учасник бойових дій в Афганістані (Салагор М.І.) долучилися до прогресивних водників, які щорічно проводять профілактичні заходи, спрямовані на запобігання вчиненню правопорушень на водних об’єктах підконтрольних Управлінню рибного господарства. Зокрема, борються із нашестям сміття в рамках акції «Чистий берег». Небайдужі корманчани відгукнулися на заклик рибоохоронців та прибирали сміття за межами свого населеного пункту. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Історико-біографічний словник Сокирянщини: Лерхе

Герб роду Лерхе

Олексій Мандзяк

 

Продовжуємо публікувати відомості про осіб минулого Сокирянщини, в рамках проекту «Історико-біографічний словник Сокирянщини», який націлений на популяризацію краєзнавства та регіональної історії на прикладі сучасного Сокирянського району Чернівецької області України. На цей раз наводимо дані про представників відомого роду Лерхе, яким в свій час належали землі в селах Шебутинці і Кормань.

 

Лерхе Густав Васильович (01.12.1789–19.09.1876) – поміщик сіл Шебутинці і Кормань Хотинського повіту Бессарабської області, де йому належали 3500 десятин землі[1], а також кінний і паровий млини в цих селах (за даними на 1871 рік)[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,