Село Комарів і його православний храм

Продовжуємо знайомити відвідувачів сайту «Сокирянщина» з сторінками історії населених пунктів сусідніх з Сокирянським районом територій. На цей раз представляємо вашій увазі статтю відомого краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка про історію села Комарів Кельменецького району та його православний храм.

&&&

Олексій Мандзяк

Комарів – село Кельменецького району Чернівецької області України, розташоване на правому березі Дністра на Пруто-Дністровській рівнині Подільського плато. Коли воно виникло сучасним науковцям невідомо. Археологічний матеріал, зібраний навколо цього населеного пункту належить до різних епох, починаючи Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

У Кормані гості бібліотеки мандрували вулицями села

В бібліотеці — філії села Кормань (завідуюча – Костеняк Карина) проведено інформаційно-краєзнавчий захід «Вулицями мого села» в рамках творчих звітів бібліотек перед населенням.

Присутні ознайомились з історією села, творчими та талановитими людьми, а також помандрували вулицями свого рідного села. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Вулицями Ломачинців

Інна Руснак

Трепетні спогади про найкращий період у моєму житті пов’язані саме з дитинством і Ломачинцями. Донині тут усе залишається близьким. Кожна стежка, котрою малою бігала разом з братом. Кожна місцина, де бували з Романом у пошуках цікавих пригод. Кожен прожитий день, що закарбувався у пам’яті щастям. Тому, коли трапляється нагода зайвий раз відвідати рідні Ломачинці – з неймовірною насолодою ступаю на малу батьківщину! Ось і нині на запрошення завідуючої бібліотекою філії села Ломачинці Наталія Горчак мала змогу побувати на зустрічі у рамках рекламно-інформаційного краєзнавчого проекту «Неймовірні Ломачинці: вулицями мого села». Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Розпочався збір коштів на видання книги про село Гвіздівці

Як повідомлялося у статті «А де ж книга про Гвіздівці?», вже є готовою для видання книга з робочою назвою «Гвіздівці. Шляхами століть», яку написали Олег Кучерявий і Олексій Мандзяк.

У книзі зібрано значні історичні дані про минуле села з самих прадавніх часів — від часів заснування і до наших днів, в тому числі про історичні постаті уродженців і мешканців села. Не забуті і сучасники, які живуть і творять сучасне та майбутнє.

Починаючи у свій час цю працю, автори, як то вони розповідають, навіть не сподівалися, що вдасться зібрати такий значний за обсягом і глибиною історичний матеріал про село, а також, що історія Гвіздівців є настільки насиченою, настільки пов’язаною з самими великими і бурхливими подіями не лише в історії краю, а й в історії всієї Східної Європи, а подекуди – і всієї Євразії. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Заходи пам’яті М.В. Мафтуляка

У центральній районній бібліотеці відбулося засідання  «круглого столу» в рамках педагогічної ради викладачів Сокирянської музичної школи, жителів та представників влади з питання присвоєння Сокирянській музичній школі ім’я відомого композитора – земляка, почесного громадянина Сокирянського  району, рідного села Гвіздівці та м. Сокиряни Мафтуляка Михайла Васильовича.

Учасники обговорення з великою шаною відгукувались і згадували  непересічну людину, справжнього патріота своєї Батьківщини, талановитого композитора та вмілого керівника Михайла Мафтуляка. Година пам’яті «Його пісні – то музика душі», яка відбулася в ході обговорення, нагадала всім присутнім життєвий та творчий шлях музиканта, його внесок в культурний розвиток не тільки району, а й України. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , ,

Співає глина солов’їно!

Інна ГОНЧАР

Цифрові збіги, на перший погляд, звичайно ж, цікаві та варті уваги, бо 27 – то дата його народження, а через 43 роки ця цифра принесла йому чергове визнання: 27 березня 2018 року підписано Указ Президента України № 88/2018 «Про призначення державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва», відповідно до якого за досягнення у сфері розвитку української кераміки дворічну державну стипендію призначено заслуженому майстрові народної творчості України Леоніду Івановичу Нагірняку!

Цифри, безумовно, цифрами, а Божий дар, природнє обдарування і заповзятість, підтримка рідних і близьких, неймовірне працелюбство і наполегливість, витончений мистецький смак і високий професіоналізм та прагнення до самовдосконалення – це ті значущі складові, котрі крок за кроком, рік у рік гаптували його життєве полотно найяскравішими барвами творчого злету і майстерності. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Нові комплекси кінської упряжі «передскіфського часу» на Сокирянщині

Бандрівський М.,

Крушельницька Л. 

Невеликий реєстр комплексів із кінською упряжжю початку  ранньозалізної доби із Північної Буковини поповнився нещодавно двома новими пам’ятками, переданими до відновленого Музею НТШ у Львові: 1) скарбом із західної околиці райцентру Сокиряни (ліс із західної сторони міста у верхів’ях річечки Мокрий Раковець); 2) скарбом зі с. Василівки, знайденого на відстані близько 3 км на північ – північний схід від вищезгаданого скарбу із Сокирян (в напрямку до Новодністровська) і на відстані близько 18 км від епонімної пам’ятки в Непоротове, яка дала назву цілій групі «передскіфського часу». Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Заслужений артист з села Грубна

Васильєв Є.К.

Юхим Гусар

(з серії публікацій «Буковинці у світах»)

 

Васильєв Єрофей Корнійович (01.07.1943 — 15.05.2014) – актор Іркутського (Росія) театру музичної комедії, заслужений артист РРФСР (28.11.1991), громадсько-культурний діяч.
Народився 1 липня 1943 року в селі Грубна Сокирянського району Чернівецької області (Україна). У 1973 р. закінчив Одеську консерваторію (з 2012 р. – Одеська державна музична академія імені А.В. Нежданової). Працював у Ризі. У 1974 р. разом з сім’єю переїхав в Іркутськ по особистому запрошенню директора Музичного театру М.М. Загурського, де працював усі роки і на сцені театру зіграв понад 150 ролей. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Мустьєрські житла в Подністров’ї

О.П. Черниш

Вивчення палеолітичних поселень відкритого типу з рештками різного характеру житлових споруд має величезне значення для пізнання соціального ладу, культури та господарства викопної людини, яка в палеолітичний час існувала на нашій території.

Радянські дослідники досягли значних успіхів у вивченні цього питання, у розробці методики виявлення та дослідження житлових споруд. П.П. Єфіменко і С.М. Замятнін, В.О. Городцов і О.П. Окладников, П.Й. Борисковський і О.М. Рогачов, О.М. Бадер і М.М. Герасимов, І.Г. Підоплічко і І.Г. Шовкопляс[1] — автори багатьох узагальнюючих праць та статей, присвячених характеристиці пізньопалеолітичного житлобудівництва, виділенню і класифікації різноманітних типів житлових споруд. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Нижньотортонські кременеві породи Подністров’я — артефактна сировина передскіфського часу

В. Ф. Петрунь

Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (село Непоротове Сокирянського району) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.

Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,