Древние народные обычаи и праздники

Приближаются новогодние и рождественские праздники. С давних времен эти и иные праздники, носившие народный характер, праздновали по-разному. Поэтому предлагаем Вам узнать, как в наших краях праздновали различные праздники в конце позапрошлого – в начале прошлого веков. Вашему вниманию предлагается статья из издания «Труды местных комитетов о нуждах сельскохозяйственной промышленности» за 1903 год. В ней речь идет о народных календарных праздниках населения Бессарабии, и отношении к ним местных чиновников.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Открытие школы грамоты в селе Ветрянке, Хотинского уезда

Представляем Вашему вниманию исторический материал о сокирянском селе Витрянка – статью землевладельца и совладельца села Сербичаны Мишогло Н.Н. «Открытие школы грамоты в селе Ветрянке, Хотинского уезда». Эта статья публиковалась в издании «Кишиневские епархиальные ведомости» (Кишинев, 1898 год, № 3, С. 60 – 61). Материал представлен для сайта писателем, историком А.Мандзяком.

Село Ветрянка находится в северо-восточной части Хотинского уезда. Жителей здесь числится около 500 душ обоего пола; занимаясь земледелием и скотоводством, они пользуются, сравнительно, достаточным материальным благосостоянием; но к их несчастию, в последние годы, то вследствие болезни и смерти, то по другим частным и совершенно независящим от них обстоятельствам, в с. Ветрянке очень часто сменялись приходские священники[1]. Оставаясь, поэтому нередко в довольно продолжительное время без должного пастырского руководства, прихожане села Ветрянки в религиозно-нравственном отношении значительно отстали от своих соседей и вместе с тем не имели лица, которое разъяснило бы им пользу школу и позаботилось об устройстве таковой. Правда, уже около 30 лет они взносят в земство на волостную школу по 100 рублей ежегодно[2], но, по дальности расстояния, школой этой не пользуются, и вносимые ими деньги составляют для всех совершенно непроизводительный расход.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Відкриття школи грамоти у селі Вітрянка Хотинського повіту

Публікуємо історичний матеріал по сокирянському селу Вітрянка – статтю землевласника і співвласника села Сербичани Мишогло Н.Н. «Открытие школы грамоты в селе Ветрянке, Хотинского уезда». Цю статтю було опубліковано раніше лише у виданні «Кишиневские епархиальные ведомости» (Кишинев, 1898 год, № 3, С. 60 – 61). Матеріал наданий для публікації на нашому сайті письменником, істориком О.Мандзяком. Переклад також  О.Мандзяка.

Село Вітрянка знаходиться в північно-східній частині Хотинського повіту. Жителів тут значиться близько 500 душ обох статей; займаючись землеробством і скотарством, вони користуються, порівняно, достатнім матеріальним добробутом; але до їх нещастя, в останні роки, то в слідство хвороби й смерті, то по іншим приватним і зовсім незалежним від них обставинам, у с. Вітрянці дуже часто змінювалися парафіяльні священики[1].

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Архімандрит з Коболчина

В 1812 році територія Бессарабії була приєднана до Російської імперії. Разом зі світською владою заново стала встановлюватися й церковна. В 1813 році пішло офіційне затвердження Кишинівської єпархії, якій були привласнені титули митрополії й екзархи. На місце священика церкви в селі Коболчин (побудована в 1784 р.) був затверджений отець Никифор Чернявський, українець за походженням, що до цього був дяком у невеликому селі Окниця (сучасний Окницький район, Молдавія; не плутати з однойменним містом-станцією). У Коболчині у Никифора один за другим стали народжуватися діти, старшим з них був син Василь — майбутній архімандрит Варлаам, єпископ Мінський і Туровський.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,