Проблеми функціонування медичних закладів Сокирянського району та міста Новодністровська

Вирішити проблему надання медичних послуг в регіоні в черговий раз намагалися 24 жовтня 2018 року на нараді в Сокирянській райдержадміністрації під головуванням першого заступника голови облдержадміністрації Михайла Павлюка, за участі заступника директора Департаменту охорони здоров‘я облдержадміністрації Юрія Лесюка, голови райдержадміністрації Петра Бескупського, голови районної ради Василя Козака, заступника голови райдержадміністрації Ірини Тарасової, в.о. головного лікаря Сокирянської ЦРЛ Тетяни Присакар, головного КНП «Сокирянський ЦПМСД» Анастасії Заремської, в.о. головного лікаря Новодністровського ЦПМСД Тетяни Щасливої, в.о. головного лікаря Новодністровської МЛ Ольги Довбенко, заступника Сокирянського міського голови Володимира Чорного. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , ,

Слов’янські святилища на середньому Дністрі і в басейні Прута

Тимощук Б.О., Русанова І.П.

 

Святилища грали істотну роль у житті слов’ян-язичників не тільки як місця молінь і жертвоприношень, але і як громадські центри, що об’єднують населення всієї округи. У різних місцях східнослов’янських земель розкопано кілька святилищ, які, незважаючи на відмінності в деталях, які характеризуються спільними рисами: у них невеликі округлі майданчики, оточені ровом, де горіли вогні, в центрі майданчика стояв ідол [1, с. 261-263]. Крім того, відомі городища-святилища з такими ж круглими майданчиками (іноді з піднесенням в середині), оточеними одним або двома концентричними валами [2, с. 57-64]. Ці городища-святилища не розкопувалися, конструкція їх валів і ровів невідома. Шурфами, закладеними на їх майданчиках, встановлено, що на городищах немає культурного шару, і тільки за матеріалами навколишніх поселень і могильників вони можуть датуватися IX–XI ст. Кілька нових святилищ відкрито в останні роки на території Північної Буковини. Деякі з них вже опубліковані [3, с. 82-93], відомості про інших наводяться в даній статті. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

День музики в Сокирянській музичній школі

Людство знайоме з музикою вже дуже давно. Наприклад, китайські археологи при розкопках виявили музичні інструменти, створені ще 2000 років тому, а в печерах Африки можна знайти численні малюнки, що зображають людей за грою на різних дудочках і флейтах. Перший Міжнародний день музики, заснований Міжнародною музичною радою (англ. —  International Music Council або ІМС), згідно з резолюцією 15-ї Генеральної асамблеї  ММР, що пройшла в Лозанні в 1973 р., було проведено 1 жовтня 1975 року. З того часу щороку в  Міжнародний день музики зазвичай по всьому світу влаштовуються концерти, в межах яких звучать кращі музичні твори. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , ,

Ломачинчани на фронтах Першої світової війни 1914-1918 років

У 1914 році Російська імперія втягнулася у велику війну, яку ми нині знаємо під назвою «Перша світова війна» або «Велика війна» (28.07.1914 – 11.11.1918). Сокирянщина бойових дій не зазнала, але саме по собі географічне її розташування зумовило використання її території у всіляких військових цілях: через її села прямували до театру військових дій російські війська, тут були розташовані значні сили армії, в Сокирянах, Ломачинцях, Вашківцях і Романківцях лікувалися поранені; по-третє, тут повинні були розташовуватися значні сили армії. Крім того, в Сокиряни із Хотина були евакуйовані численні посадові особи, а також урядові та громадські установи, зокрема Хотинське казначейство і Хотинський повітовий з’їзд. В Сокирянах також знаходилося управління підвідомче Хотинському повітовому військовому начальнику. В селі Білоусівка знаходилася прийомна земського начальника 7-ої ділянки Хотинського повіту. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

1966 рік: ансамбль «Наддністряночка»

— Хореографічна картинка «Черемшина». Виконує самодіяльний народний   ансамбль пісні і танцю «Наддністряночка». Солістка — Зоряна Мошук.

На якусь мить у залі запанувала тиша, а потім він вибухнув оплесками. На сцену піднялася молода дівчина в красивому, квітчастому буковинському одягу. В її руках виблискував мікрофон. Непомітним рухом поправила неспокійні русяві кучері, що впали на дівоче чоло, несміливим поглядом обвела  притихливий зал, і з її вуст полилася    чарівним    струмочком мелодія української пісні «Черемшина»  самодіяльного композитора Василя Михайлюка на    слова Михайла Юрійчука: Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Відкриття меморіальної дошки М.В. Мафтуляку

У ці дні Сокирянщина згадує із невимовною шаною та подякою нашого знаного земляка, що, на жаль, відійшов у вічність. Сьогодні — 4 вересня 2018 року Михайлу Васильовичу Мафтуляку, заслуженому працівнику культури України, почесному жителю Сокирянського району, міста Сокиряни і села Гвіздівці, виповнилося б 84 роки. Тож сьогодні родичі, друзі, знайомі, колеги, випускники та теперішні учні музичної школи прийшли із квітами та словами шани на відкриття меморіальної дошки Михайлу Васильовичу Мафтуляку.

Відтепер районна музична школа носитиме ім’я її багаторічного керівника, композитора, диригента, заслуженого працівника культури України.

 

Мітки: , , , , , , , , , ,

Педагогу з Сокирян Софії Володимирівні Богач – 80

Юхим Гусар

 

БОГАЧ (Георгіян) Софія Володимирівна народилася 20 серпня 1938 року в м. Сокиряни Чернівецької області у сім’ї бідняка, в якій було четверо дітей. За фахом – педагог. Працювала учителем, директором школи у с. Коболчин. Подаю про неї есе «І два, мов сонечка, калачики» з книги «Діти війни», що вийшла друком у Чернівцях у видавництві «Місто».

Володимир Богач зі своєю судженою з усіх сил тягнулися, аби звити своє гніздечко – збудувати сяку-таку хатину, аби ластів’ята, їх було в них троє, четвертої дитини чекали, — мали дах над головою. То ж одна з найбідніших сімей в Сокирянах на самій околиці цього бессарабського містечка звела на одну кімнатку хатинку з лампача, замішаного на сльозах і поті. Вона була вкрита соломою і лише помащена глиною. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Залізничники святкують двічі на рік?..

У більшості людей потяги асоціюються з відпусткою і відрядженням. А от для працівників залізниці робота кипить і у будні, і у свята без вихідних і перерв. Правда, є один день у році, коли службовців залізниці будуть вітати з їх професійним днем. Перший потяг на Україну, яка тоді входила до складу Австро-Угорщини, прийшов 4 листопада 1861 року. Свою зупинку він зробив на залізничному вокзалі Львова. З цієї причини українська влада 1933 року вирішила відзначати цей день 4 листопада в знак пам’яті історичному минулому. Хоча багато залізничників України відзначають цей день в першу неділю серпня, щоб не втрачати зв’язку з радянським минулим.

В першу неділю серпня, мабуть, традиційно відзначатимуть день залізничника і працівники пункту пропуску  «Сокиряни – залізнична станція» Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , ,

Музшкола імені М.В. Мафтуляка!

Віднині Сокирянська музична школа носитиме ім’я її духовного наставника та багаторічного керівника Михайла Мафтуляка. Таке звернення трудового колективу та результати громадського обговорення підтримали сьогодні депутати Сокирянської районної ради.

Пам’ять про видатного композитора, хорового диригента, педагога, багаторічного директора музичної школи, 45 років, члена Національної Всеукраїнської спілки композиторів України, члена Асоціації хорових диригентів, Заслуженого працівника культури України, Почесного громадянина Сокирянського району Михайла Васильовича Мафтуляка житиме в серцях земляків.  Читати повний текст »

Мітки: , , , , , ,

Вулицю художника увінчує його картина

Олександр Чорний

 

Ця яскрава, замислувата і великоформатна картина розміром з 4 на 6 метрів, що з’явилась нещодавно на симпатичному двоповерховому будинку майже у самому центрі Сокирян, відразу привертає увагу перехожих і гостей міста. Хто не йде, кидає погляд на полотно, а іноді й зупиняється, розпитуючи, що це за картина, чому її тут намалювали, хто автор цього полотна.

І знаючі сокирянці, а найбільше власниця будинку Світлана Гончарюк, місцевий юрист Руслан Твердушкін, який ще за життя опікувався митцем і нині продовжує оберігати його творчу спадщину, та деякі жителі цієї невеличкої вулиці повідують, що Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,