Співає глина солов’їно!

Інна ГОНЧАР

Цифрові збіги, на перший погляд, звичайно ж, цікаві та варті уваги, бо 27 – то дата його народження, а через 43 роки ця цифра принесла йому чергове визнання: 27 березня 2018 року підписано Указ Президента України № 88/2018 «Про призначення державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва», відповідно до якого за досягнення у сфері розвитку української кераміки дворічну державну стипендію призначено заслуженому майстрові народної творчості України Леоніду Івановичу Нагірняку!

Цифри, безумовно, цифрами, а Божий дар, природнє обдарування і заповзятість, підтримка рідних і близьких, неймовірне працелюбство і наполегливість, витончений мистецький смак і високий професіоналізм та прагнення до самовдосконалення – це ті значущі складові, котрі крок за кроком, рік у рік гаптували його життєве полотно найяскравішими барвами творчого злету і майстерності. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Наслідки стратиграфічного вивчення палеолітичних пам’яток Прикарпаття

О. П. Черниш

 

Багатошарові стоянки мають винятково важливе значення для всебічного вивчення розвитку суспільства на його найдавніших етапах, для вирішення ряду проблем історії господарства, культури і соціального ладу стародавнього населення. На матеріалах багатошарових стоянок кам’яного віку, враховуючи, зокрема, стратиграфічні дані, можна докладно вивчити як особливості конкретного процесу історичного розвитку давніх суспільств в окремих районах, так і його загальні закономірності. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Нижньотортонські кременеві породи Подністров’я — артефактна сировина передскіфського часу

В. Ф. Петрунь

Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (село Непоротове Сокирянського району) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.

Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокирянщина вшанувала пам’ять визволителів району

26 березня 2018 року, відбулися заходи з нагоди відзначення 74–ої річниці визволення Сокирянщини від нацистів. В церемонії покладання квітів взяли участь: ветеран війни Заболотний Борис Якович, голова ради ветеранів Бурденюк Ніна Олексіївна, ветерани трудового фронту, голова районної державної адміністрації Петро Бескупський, заступник голови районної ради Олексій Бойко, керівники організацій, установ району, голови сільських рад всіх населених пунктів, громадськість. Це не лише спогади про героїчну і водночас трагічну сторінку нашої складної і суперечливої історії, це ще одна доречна нагода для того, щоб усвідомити важливість миру і злагоди на нашій землі. Адже, сьогодні, як ніколи ми розуміємо зміст слова мир та з нетерпінням чекаємо його. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Археологічні дослідження в селі Волошкове

Дмитро Черновол

 

Археологічні дослідження в с. Волошкове Сокирянського р-ну Чернівецької області пов’язані з чисельними археологічними розвідками та в останній час розкопками Дністровської комплексної експедиції. Зокрема перші розвідки тут були проведені Т.С. Пассек, яка складала карту археологічних пам’яток Середнього Дністра. С.М. Бібіков та В.Г. Збенович картографували тут археологічні пам’ятки, які підлягали затопленню у зв’язку з будівництвом Дністровської ГЕС. Б.О. Тимощук проводив розвідки, складаючи звід археологічних пам’яток Чернівецької області. Починаючи з 2009 р. по сьогоднішній день розвідки та розкопки в с. Волошкове проводились загоном Дністровської комплексної експедиції, роботи якого були пов’язані з будівництвом Дністровської ГАЕС. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , ,

Поселення Черняхівської культури Шебутинці, урочище Сокира

Сергій Якубина

 

Шебутинецька школа та музей, що діє при ній, слугують місцевим осередком дослідницької краєзнавчої роботи. Археологічний напрям, з огляду на значну колекцію експонатів, є одним із пріоритетних. Особливо значними у місцевому масштабі є збірки матеріалів енеоліту, епохи бронзи, доби раннього заліза та пізньоримського часу.

Регулярні обстеження проводяться школярами археологічного гуртка на поселенні черняхівської культури в уроч. Сокира, що за  1 км на південний захід від населеного пункту. Поселення займає пологий схил правого берега струмка, що тече в напрямку р. Дністер, на протяжності близько 1 км при ширині 150 м. Місцями на орній поверхні простежуються скупчення обмазки (в т.ч. з відбитками лози та домішкою соломи і полови), очевидно, на місці наземних жител. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Нові середньовічні пам`ятки в с. Василівка на Сокирянщині

Анатолій Зелений

На території та в околицях с. Василівки відома низка археологічних пам’яток (об’єктів), виявлених експедиціями Інституту археології НАН України, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Чернівецького краєзнавчого музею. Два нові об’єкти середньовічного часу – городище і поселення – виявлені автором й обстежувалися М.В. Ільківим і В.А. Калініченком у 2013 р.

Перша пам’ятка розташована за 3,2 км на північний захід від центральної частини населеного пункту в листяному лісі. Урочище здавна відоме серед місцевих жителів під назвою «Городисько». Городище займає високий мис зі стрімким південним і північно-східним схилами, між Буцким яром і його відгалуженням. По їх дну проходять невеликі струмки, які впадають у р. Коболча, що протікає через уроч. «Василівський яр», а останній, у свою чергу, виходить у Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Мезолітичне поселення в урочищі Бурлаків Яр на Дністрі

Балакін С.А.

Одною з провідних тем по дослідженню мезоліту України є проблема кукрека. Вивчення її допоможе не тільки осмислити нагромадження археологічного матеріалу в цілому, а й проводити дослідження локального характеру. Це пояснюється тим, що, по-перше, пам’ятки з кукрекськими рисами в інвентарі мають значне поширення, а по-друге — сам кукрек як історичне явище має істотне значення для реконструкції історико-культурного процесу в кам’яному віці півдня Східної Європи[1]. Таке ставлення до (кукрекської проблематики висуває на перший план завдання уточнення культурної атрибуції пам’яток, які розглядались як кукрекські, розмежування власне кукрека та його культурних впливів. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Різдво у Бессарабії на початку ХХ-го ст.

Так,  чи інакше, а наближається Різдво. Хтось буде святкувати його 25 грудня, інші – 7 січня, але то є справа для кожного власна. А ми пропонуємо Вам статтю про те, як святкували Різдво у Бессарабії 100 років тому, які блюда були на святковому столі й де красувалася головна новорічна ялинка Бессарабської губернії, до якої тоді відносився наш край?

Отже, уявіть, що ви повернулися років на сто назад. Ми не будемо брати прямо такі Різдво з 1917 на 1918 роки, оскільки Світова війна і революційні події істотно вплинули на святкування, а уявимо, що надворі десь рік 1914… Грудень… Незабаром Різдво й Новий рік … Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

1917 рік: «Випадкова зустріч» у селі Непоротове

Представляємо вашій увазі невеликий художній твір, який був написаний у квітні 1918 року маловідомим автором Дмитром Перепьолкіним — після його короткочасного проживання в селі Непоротове у 1917 році. Цей твір не є особливо цінним історичним документом і не має якоїсь унікальної літературної цінності. Та це не позбавляє можливості бачити в ньому історико-літературний пам’ятник з точки зору краєзнавства, адже він передає невеличкий фрагмент життя села Непоротове та його мешканців другого десятиліття XX-го століття.

Ми не стали перекладати твір і публікуємо його в оригіналі – в тому вигляді, в якому він був опублікований в щотижневому літературно-художньому часопису «Естетика» у 1918 році. Публікація в журналі, що цілком природно, була здійснена за правилами російської, так званої, дореформеної орфографії (або дореволюційної орфографії). Тому пояснимо: літера «і» вимовлялася як і; «ѣ» (ѣ) – вимовлялася як є; літера «ъ» писалася на кінці слів після приголосних і не читалася, на противагу «ь» на кінці слів, який пом’якшує приголосні звуки. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,