Трипільське поселення Василівка на середньому Дністрі

19 травня 2017 року ми вже публікували статтю В.О. Шумової «Житлові комплекси трипільського поселення Василівка».  Сьогодні пропонуємо Вам ознайомитися ще з одним дослідженням цієї вченої, яке також присвячене трипільському поселенню села Василівка на Сокирянщині.

 ***

В.О. Шумова

Дослідження пам’яток середнього періоду розвитку Трипілля – Кукутені на Україні вкрай незадовільне. Брак інформації є серйозною перешкодою в усвідомленні значного пласту культури, на основі якого в подальшому проходить довготривалий етногенетичний процес формування і розвитку пам’яток культури наступних періодів. Початок розвинутого Трипілля характеризується важливими процесами: по–перше, значним переселенням на схід племен, що зберігають ранньотрипільські традиції, по–друге – освоєння та поширення біхромного й поліхромного розпису в кераміці Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Відомий гість: Тит Куликовський

Олексій Мандзяк

Протягом тривалої історії Сокирянщини, її територію навідували, а деколи і якійсь час проживали численні чиновники, науковці, мандрівники і т.п. Деякі із них на час перебування або згодом, своїми вчинками і громадською діяльністю набували великої відомості. Серед таких людей був і одеський юрист, блискучий адвокат Тит Осипович Куликовський[1].

Самими хорошими і теплими словами про нього у своїх спогадах писав видатний український вчений-історик, громадський та політичний діяч Микола Прокопович Василенко (1866–1935), котрий з 1906 року працював помічником Т.О. Куликовського[2]. Інші сучасники говорили про Куликовського наступне: «Чесний і ідейний громадський діяч, добра і завжди сердечна людина. Високі особисті якості: скромність в громадській праці, внутрішня глибока відданість Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Житлові комплекси трипільського поселення Василівка

В.О. Шумова

 

У авторському дослідженні матеріалів середньотрипільського поселення Василівка на Дністрі (Буковина) етапу ВІ (Кукутені А 4) розглядаються особливості домобудування. Пропонується можлива реконструкція житлово-господарських комплексів. Аналізуються окремі категорії знахідок. Звертається увага на питання ґенезу та історичної долі пам’яток типу Василівки. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Топонімія Сокирянського району

Раніше ми вже публікували на сайті  статтю видатного українського мовознавця Ю.А. Карпенка «Особливості гідронімічного словотвору» . Карпенко Юрій Олександрович (1929 – 2009) родом з м. Малина Житомирської області, закінчив Львівський університет (1953), з 1956 року — викладач, з 1958 — завідувач кафедри української мови, з 1965 — декан філологічного факультету Чернівецького університету. З 1968 року працює в Одеському університеті ім. І.І. Мечникова — завідувач кафедри загального і слов’янського мовознавства, з 1978 — завідувач кафедри російської мови, з 1991 — завідувач кафедри української мови, з 2001 — професор кафедри української мови. Він доктор філологічних наук (1967), професор (1968), академік Академії наук вищої школи України (1996), член-кореспондент Національної академії наук України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (2009).  Підготував 62-х кандидатів наук і 5 докторів наук.
Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церковнопарафіяльні школи Північної Бессарабії 2-ої половини ХІХ – початку ХХ ст.

І.В. Зибачинський

 

Значне пожвавлення будівництва шкіл та поширення писемності відбулося в Російській імперії із запровадженням церковнопарафіяльних шкіл (далі – ЦПШ). Не залишилася осторонь цього процесу і Північна Бессарабія. Мета даної розвідки дослідити етапи становлення системи церковних шкіл, їх структури, значення для розвитку всієї освіти регіону.

Базою для написання статті стали архівні фонди просвітніх установ та земської організації Хотинського повіту: училищної ради[1], інспекторату народних училищ[2], єпархіальної училищної ради[3], земської управи[4]. Особливо цінні матеріали містяться в церковній періодиці – щомісячнику «Кишиневские Епархиальные Ведомости»[5]. До джерельної бази можна віднести опубліковані напрацювання земств Бессарабії у галузі освіти та благоустрою[6]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Пущена — Масляна

Почалася Масляна (Масниця, Масниці, Масляниця, Маслєниця). Або, як це свято називають, зокрема, у Гвіздівцях і багатьох інших українських селах Північної Бессарабії — «Пущена». На Русі — це було перше у році велике свято слов’ян. Споконвічно Масляна — це буйне й розгульне свято зустрічі Сонця й заклинання природи напередодні весняної оранки.

У прадавніх східних слов’ян попередніком цього свята була Комоєдиця або Комоєдиці, яке своїм завершенням припадало на весняне рівнодення (21 березня). Свято настання нового землеробського року знаменувався в східних слов’ян веселощами, розпаленням багать, змаганнями, іграми, катанням з гір, походами ряжених, кулачними боями, безперестанним ходінням Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Старовинні народні пісні і казки села Вітрянка

Представляємо вашій увазі зразки народного фольклору мешканців колишнього Хотинського повіту в записах відомого українського фольклориста, етнографа і педагога Петра Артемовича Несторовського (1870–1932). Будучи уродженцем Хотинського повіту (с. Каплівка), з дослідницькими цілями він їздив по селах, в тому числі і розташованих на території теперішньої Сокирянщини. Свої записи він опублікував у часописі «Киевская старина», а також в книгах: «Бессарабские русины» (1905 р.), «На севере Бессарабии» (1910 р.).

На Сокирянщині він зупинявся в селі Вітрянка (в тексті – Вѣтрянка), де проживали його родичі. Там же він зробив записи народних пісень, казок, загадок та ін. Частина із них була опублікована у 1905 році в праці «Матеріали по етнографії бессарабських русинів», яку ми публікуємо на нашому сайті. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Книга «Православна церква на Сокирянщині»

Представляємо вашій увазі нову книгу краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка: «Православна церква на Сокирянщині». Це некомерційний проект, спрямований на популяризацію краєзнавства. Головна його ціль – поширення знань з історії і культури Сокирянщини серед широкого читацького загалу, а також привернення уваги аматорів і професійних дослідників до всебічного вивчення минулого і сьогодення території сучасного Сокирянського району Чернівецької області України.

По суті, «Православна Церква на Сокирянщині» є продовженням попередніх книг автора історико-краєзнавчого змісту, присвячених Сокирянщині: «Історія Сокирянщини в документах і матеріалах: Від перших згадок до 1812 року» (2015 р.), «Не загубились села у віках: Дослідження, знахідки, відкриття» (в співавторстві з О.Д. Чорним; 2014 р.), «Сокирянська бистрина» (в співавторстві з О.Д. Чорним; 2011 р.) і «Гвіздівці: Шляхами століть» (в співавторстві з О.П. Кучерявим; готується до друку). Всі ці книги доповнюють одна одну, а разом створюють широку історико-краєзнавчу карту, ознайомившись з якою будь-яка людина зможе отримати всебічні знання про історію Сокирянщини і особливості світогляду тамошніх жителів. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Вчителі Сокирянщини XIX-го — початку XX-го сторіччя)

Олексій Мандзяк

В свій час на сайті «Сокирянщина» була опублікована стаття3256587 автора — «Навчальні заклади Сокирянщини в II половині XIX – на початку XX століття» (українською і російською мовами). Ще одна стаття аналогічної тематики була опублікована на сайті «Гвіздівці» (теж  українською і російською мовами). Матеріал, який пропонується тепер, по суті, є її продовженням. Якщо раніше ми розповідали про виникнення загальної освіти на Сокирянщині, про перші школи в населених пунктах теперішнього Сокирянського району, то тепер надаємо короткі біографічні дані про деяких вчителів, які працювали в цих самих школах в другій половині XIX ст. і на початку XX ст. Ці люди вчили грамоті наших дідів-прадідів, значно посприяли поширенню письменності серед місцевого населення, і заслуговують, щоб їхні імена залишилися в пам’яті жителів Сокирянщини і її вихідців. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Службово-поштові тракти у Бессарабії ХІХ-го століття та історія поштової служби на Сокирянщині

001Велике значення для взаємодії всіх органів влади царської Росії й розвитку сфер її життєдіяльності мали дороги й поштові тракти. В 19-му столітті тільки вони давали можливість оперативного ведення внутрішньої й зовнішньої політики держави, у тому числі в Бессарабії. Спеціальні маршрути, по яких кур’єри доставляли царські укази, були встановлені ще в 17-му столітті царем Олексієм Михайловичем. Під невсипущим контролем перебувала пошта й при Петрі І-му.

Згодом з’явилися завдання по доставлянню простих і термінових повідомлень у райони бойових дій підрозділів армій Російської імперії. Указом Павла І від 17 грудня 1796 року був створений фельд’єгерський корпус. Належав він до військових частин допоміжного призначення й мав штат у складі офіцера й тринадцяти фельд’єгерів. До кінця царювання Миколи І штат був збільшений до 3 рот з 22 офіцерами й 39 фельд’єгерями. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,