Архангело-Михайлівська церква села Олексіївка

Олексій Мандзяк

 

 

Село Олексіївка – один із самих стародавніх населених пунктів Сокирянського району. Сучасна його назва появилася тільки в XX столітті. Протягом століть це село було відомо під назвою Мендиківці (молд. Мендикауци, Мендикеуць). В старослов’янському написанні «Миндиковци», як окремий населений пункт із якоюсь за чисельністю сільською громадою і своїми власниками, існувало вже в XV столітті[1]. На початку XVI століття частиною села Мендиківці володіла одна із заможних і впливових родин того часу – Арбуре, в особі портаря (начальника охорони столичного міста) Луки Арбуре і його матері Настасії. Право на власність у с. Мендиківцях та в деяких інших селах (Сербичани, Михалкове, Романківці й ін.) в різні роки їм підтвердили господарськими грамотами Стефан ІІІ Великий (правив у 1457–1504 рр.), Богдан ІІІ Сліпий, званий також Кривим і Однооким (правив у 1504–1517 рр.), а також Стефан IV Молодий (правив у 1517–1527 рр.). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Історико-біографічний словник Сокирянщини: Лерхе

Герб роду Лерхе

Олексій Мандзяк

 

Продовжуємо публікувати відомості про осіб минулого Сокирянщини, в рамках проекту «Історико-біографічний словник Сокирянщини», який націлений на популяризацію краєзнавства та регіональної історії на прикладі сучасного Сокирянського району Чернівецької області України. На цей раз наводимо дані про представників відомого роду Лерхе, яким в свій час належали землі в селах Шебутинці і Кормань.

 

Лерхе Густав Васильович (01.12.1789–19.09.1876) – поміщик сіл Шебутинці і Кормань Хотинського повіту Бессарабської області, де йому належали 3500 десятин землі[1], а також кінний і паровий млини в цих селах (за даними на 1871 рік)[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Православні храми села Непоротове

Олексій Мандзяк

 

14 січня 1447 року від Господаря Молдавського князівства Стефана II декілька сіл одержав боярин, спатар (мечник) Шандро, який судився з панами і боярами Негрилом, Баша (Балчан) і Сребулом за села на Дністрі, серед яких зазначено і село Непоротове[1]. Це і є перша відома на сьогоднішній день згадка про цей населений пункт.

Про боярина Шандро (він же Олександр, Шендрик, Шандру, Шендріка) відомо, що він походив із знатного і заможного роду, його батька звали Баліца Мундрічка. Крім Шандро у Баліца був син Михайло, дочка Драгуша і інші його діти[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Історико-біографічний словник Сокирянщини: Крупенські

Герб роду Крупенських

 

Олексій Мандзяк

Продовжуємо публікувати відомості про осіб минулого Сокирянщини, в рамках проекту «Історико-біографічний словник Сокирянщини», який націлений на популяризацію краєзнавства та регіональної історії на прикладі сучасного Сокирянського району Чернівецької області України. На цей раз наводимо дані про представників відомого роду поміщиків, чиновників і політиків Крупенських.

Крупенські – одна із самих відомих заможних родин Сокирянщини, де вони панували більш, ніж 180 років. У 1760 році господарем Молдавського князівства Іоанном Теодором Каллімакі спеціальною грамотою боярину Іордакі Лупу Крупенському (1740–1813) було підтверджено право на володіння землями вотчини Ломачинці і Вишнева (зникле). На початку XIX ст. Крупенським також було підтверджено право на володіння Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Православна церква села Ломачинці і її служителі

Архангело-Михайлівська церква села Ломачинці, яка була освячена у 1813 році, поруч з новою, побудованою у 2005 році. Фото Дениса Кучерявого, 2010 рік

 

 

Олексій Мандзяк

ХРАМ

Село Ломачинці вперше зафіксоване на географічній на карті, що була опублікована у картографічній праці французького інженера Гійома Ле Вассера де Боплана (1595–1675) «Delineatio specialis et accurata Ukrainae. Cum suis Palatinatibus ac Distictibq, Provincycq adiacentibus» («Спеціальний і докладний план України разом з розташованими у ній воєводствами, округами й провінціями»), виданої у 1650 році в Данцигу картографом Вільгельмом Гондіусом (Гондтом). Перша письмова згадка зустрічається в грамоті господаря Молдавського князівства Євстратія Дабіжа від 11 серпня 1665 року, якою він підтверджує боярину Продану Дрегушескулу і його родичам Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Поріднені поміщицькі родини Бібері і Самсон

           Церква с. Гвіздівці, побудована Самсонами. Фото — 1928 року

Олексій Мандзяк

Олег Кучерявий

 Протягом тривалого часу землі сучасної Сокирянщини належали різним за походженням і національним складом боярським а потім поміщицьким родинам. Кожна із цих родин і її окремі представники, які наслідували, купували і продавали ці землі залишили свій слід в історії населених пунктів сучасного Сокирянського району Чернівецької області. Серед інших відомі поріднені родини поміщиків Бібері і Самсон, про котрих ми і розповімо читачам нашого історико-краєзнавчого сайту «Сокирянщина».

На Сокирярянщині Бібері у різні часи володіли землями в селах Гвіздівці, Мендиківці (сучасне село Олексіївка) і Пів-Мендиківці (сучасне село Новоолексіївка). А представники роду Самсон проживали в селі Гвіздівці. Так чи інакше історія Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Слов’янські святилища на середньому Дністрі і в басейні Прута

Тимощук Б.О., Русанова І.П.

 

Святилища грали істотну роль у житті слов’ян-язичників не тільки як місця молінь і жертвоприношень, але і як громадські центри, що об’єднують населення всієї округи. У різних місцях східнослов’янських земель розкопано кілька святилищ, які, незважаючи на відмінності в деталях, які характеризуються спільними рисами: у них невеликі округлі майданчики, оточені ровом, де горіли вогні, в центрі майданчика стояв ідол [1, с. 261-263]. Крім того, відомі городища-святилища з такими ж круглими майданчиками (іноді з піднесенням в середині), оточеними одним або двома концентричними валами [2, с. 57-64]. Ці городища-святилища не розкопувалися, конструкція їх валів і ровів невідома. Шурфами, закладеними на їх майданчиках, встановлено, що на городищах немає культурного шару, і тільки за матеріалами навколишніх поселень і могильників вони можуть датуватися IX–XI ст. Кілька нових святилищ відкрито в останні роки на території Північної Буковини. Деякі з них вже опубліковані [3, с. 82-93], відомості про інших наводяться в даній статті. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ломачинчани на фронтах Першої світової війни 1914-1918 років

У 1914 році Російська імперія втягнулася у велику війну, яку ми нині знаємо під назвою «Перша світова війна» або «Велика війна» (28.07.1914 – 11.11.1918). Сокирянщина бойових дій не зазнала, але саме по собі географічне її розташування зумовило використання її території у всіляких військових цілях: через її села прямували до театру військових дій російські війська, тут були розташовані значні сили армії, в Сокирянах, Ломачинцях, Вашківцях і Романківцях лікувалися поранені; по-третє, тут повинні були розташовуватися значні сили армії. Крім того, в Сокиряни із Хотина були евакуйовані численні посадові особи, а також урядові та громадські установи, зокрема Хотинське казначейство і Хотинський повітовий з’їзд. В Сокирянах також знаходилося управління підвідомче Хотинському повітовому військовому начальнику. В селі Білоусівка знаходилася прийомна земського начальника 7-ої ділянки Хотинського повіту. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Село Комарів і його православний храм

Продовжуємо знайомити відвідувачів сайту «Сокирянщина» з сторінками історії населених пунктів сусідніх з Сокирянським районом територій. На цей раз представляємо вашій увазі статтю відомого краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка про історію села Комарів Кельменецького району та його православний храм.

&&&

Олексій Мандзяк

Комарів – село Кельменецького району Чернівецької області України, розташоване на правому березі Дністра на Пруто-Дністровській рівнині Подільського плато. Коли воно виникло сучасним науковцям невідомо. Археологічний матеріал, зібраний навколо цього населеного пункту належить до різних епох, починаючи Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Наслідки стратиграфічного вивчення палеолітичних пам’яток Прикарпаття

О. П. Черниш

 

Багатошарові стоянки мають винятково важливе значення для всебічного вивчення розвитку суспільства на його найдавніших етапах, для вирішення ряду проблем історії господарства, культури і соціального ладу стародавнього населення. На матеріалах багатошарових стоянок кам’яного віку, враховуючи, зокрема, стратиграфічні дані, можна докладно вивчити як особливості конкретного процесу історичного розвитку давніх суспільств в окремих районах, так і його загальні закономірності. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,