1917 рік: «Випадкова зустріч» у селі Непоротове

Представляємо вашій увазі невеликий художній твір, який був написаний у квітні 1918 року маловідомим автором Дмитром Перепьолкіним — після його короткочасного проживання в селі Непоротове у 1917 році. Цей твір не є особливо цінним історичним документом і не має якоїсь унікальної літературної цінності. Та це не позбавляє можливості бачити в ньому історико-літературний пам’ятник з точки зору краєзнавства, адже він передає невеличкий фрагмент життя села Непоротове та його мешканців другого десятиліття XX-го століття.

Ми не стали перекладати твір і публікуємо його в оригіналі – в тому вигляді, в якому він був опублікований в щотижневому літературно-художньому часопису «Естетика» у 1918 році. Публікація в журналі, що цілком природно, була здійснена за правилами російської, так званої, дореформеної орфографії (або дореволюційної орфографії). Тому пояснимо: літера «і» вимовлялася як і; «ѣ» (ѣ) – вимовлялася як є; літера «ъ» писалася на кінці слів після приголосних і не читалася, на противагу «ь» на кінці слів, який пом’якшує приголосні звуки. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Боярські Сокиряни

Олексій Мандзяк

 

Сокиряни – місто, розташоване в долині річки Сокирянки, яка є правою притокою Дністра. Коли виник цей населений пункт і ким він був заснований сучасним науковцям не відомо. Але вже на початку нової ери на території сучасних Сокирян і околиць було декілька поселень. Зокрема, в урочищі Тогуряни розташоване ранньослов’янське поселення черняхівської культури (II–V ст. н.е).

Є припущення, що приблизно в сучасних границях село існувало як мінімум з часів Шипинської землі, у складі якої, як відомо, деякий час була територія всієї теперішньої Сокирянщини. Як відомо формування Шипинської землі почалося в кінці XII ст., а в першій половині XV ст. вона втратила політичну автономію і перестала існувати. На час останніх десятиліть існування Шипинської землі в складі Молдавського князівства в якості автономії відносяться перші письмові згадки про нині існуючи і деякі зниклі села Сокирянщини. Зокрема саме тоді вперше згадується село Гвіздівці (1422-1431 рр.), села Кулішівка, Вишнева, Розкопинці (1437 р.), села Ришинці, Дубова, Непоротове, Ожеве, Василівка, Коболчин та Білоусівка (1447 р.). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокирянська лікарня – 1913 рік

Представляємо Вашій увазі деякі факти про будівництво лікарні в Сокирянах, які були опубліковані в журналах Хотинського земства у 1913 році.

 &&&

Про переукладення планів на будівництво Секурянського приймального покою

На земському зібранні 1912 року в дорожньо-будівельної комісії були прийняті деякі принципи щодо побудови нових будівель, схвалені земським зібранням. Так було постановлено таке: печі робити теракотові і кахельні, підпілля бетонне, фасад будівель робити Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Трипільське поселення Василівка на середньому Дністрі

19 травня 2017 року ми вже публікували статтю В.О. Шумової «Житлові комплекси трипільського поселення Василівка».  Сьогодні пропонуємо Вам ознайомитися ще з одним дослідженням цієї вченої, яке також присвячене трипільському поселенню села Василівка на Сокирянщині.

 ***

В.О. Шумова

Дослідження пам’яток середнього періоду розвитку Трипілля – Кукутені на Україні вкрай незадовільне. Брак інформації є серйозною перешкодою в усвідомленні значного пласту культури, на основі якого в подальшому проходить довготривалий етногенетичний процес формування і розвитку пам’яток культури наступних періодів. Початок розвинутого Трипілля характеризується важливими процесами: по–перше, значним переселенням на схід племен, що зберігають ранньотрипільські традиції, по–друге – освоєння та поширення біхромного й поліхромного розпису в кераміці Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Відомий гість: Тит Куликовський

Олексій Мандзяк

Протягом тривалої історії Сокирянщини, її територію навідували, а деколи і якійсь час проживали численні чиновники, науковці, мандрівники і т.п. Деякі із них на час перебування або згодом, своїми вчинками і громадською діяльністю набували великої відомості. Серед таких людей був і одеський юрист, блискучий адвокат Тит Осипович Куликовський[1].

Самими хорошими і теплими словами про нього у своїх спогадах писав видатний український вчений-історик, громадський та політичний діяч Микола Прокопович Василенко (1866–1935), котрий з 1906 року працював помічником Т.О. Куликовського[2]. Інші сучасники говорили про Куликовського наступне: «Чесний і ідейний громадський діяч, добра і завжди сердечна людина. Високі особисті якості: скромність в громадській праці, внутрішня глибока відданість Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церковнопарафіяльні школи Північної Бессарабії 2-ої половини ХІХ – початку ХХ ст.

І.В. Зибачинський

 

Значне пожвавлення будівництва шкіл та поширення писемності відбулося в Російській імперії із запровадженням церковнопарафіяльних шкіл (далі – ЦПШ). Не залишилася осторонь цього процесу і Північна Бессарабія. Мета даної розвідки дослідити етапи становлення системи церковних шкіл, їх структури, значення для розвитку всієї освіти регіону.

Базою для написання статті стали архівні фонди просвітніх установ та земської організації Хотинського повіту: училищної ради[1], інспекторату народних училищ[2], єпархіальної училищної ради[3], земської управи[4]. Особливо цінні матеріали містяться в церковній періодиці – щомісячнику «Кишиневские Епархиальные Ведомости»[5]. До джерельної бази можна віднести опубліковані напрацювання земств Бессарабії у галузі освіти та благоустрою[6]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Пущена — Масляна

Почалася Масляна (Масниця, Масниці, Масляниця, Маслєниця). Або, як це свято називають, зокрема, у Гвіздівцях і багатьох інших українських селах Північної Бессарабії — «Пущена». На Русі — це було перше у році велике свято слов’ян. Споконвічно Масляна — це буйне й розгульне свято зустрічі Сонця й заклинання природи напередодні весняної оранки.

У прадавніх східних слов’ян попередніком цього свята була Комоєдиця або Комоєдиці, яке своїм завершенням припадало на весняне рівнодення (21 березня). Свято настання нового землеробського року знаменувався в східних слов’ян веселощами, розпаленням багать, змаганнями, іграми, катанням з гір, походами ряжених, кулачними боями, безперестанним ходінням Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Вчителі Сокирянщини XIX-го — початку XX-го сторіччя)

Олексій Мандзяк

В свій час на сайті «Сокирянщина» була опублікована стаття3256587 автора — «Навчальні заклади Сокирянщини в II половині XIX – на початку XX століття» (українською і російською мовами). Ще одна стаття аналогічної тематики була опублікована на сайті «Гвіздівці» (теж  українською і російською мовами). Матеріал, який пропонується тепер, по суті, є її продовженням. Якщо раніше ми розповідали про виникнення загальної освіти на Сокирянщині, про перші школи в населених пунктах теперішнього Сокирянського району, то тепер надаємо короткі біографічні дані про деяких вчителів, які працювали в цих самих школах в другій половині XIX ст. і на початку XX ст. Ці люди вчили грамоті наших дідів-прадідів, значно посприяли поширенню письменності серед місцевого населення, і заслуговують, щоб їхні імена залишилися в пам’яті жителів Сокирянщини і її вихідців. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Горщики, глечики і… люльки

В умілих руках коболчинського майстра-гончаря Василя Івановича Ніколайка  з глини1 народжуються чудові вироби, що не тільки прикрашають сільський побут, а й дають можливість готувати смачні страви.

У селі Коболчин, за яким віддавна закріпилася жартівлива назва «горшкоград», оскільки тут раніше чи не в кожній другій хаті майстрували з глини горшки, свого часу довелося бесідувати з багатьма гончарями-чародіями. Помітив їх добродушність, вміння без поспіху робити свою справу і цікаво оповідати про давнє, чи не з часів трипілля, ремесло, яке не тільки давало можливість заробляти на кусок хліба, а й народжувало так потрібні в сільському побуті вироби – миски, полумиски, кухлики, горщики… Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

З історії медицини Сокирянщини

Олексій Мандзяк, 258258

Олег Кучерявий

Нині на Сокирянщині, з врахуванням міста Новодністровська, проживає приблизно 55000 громадян. Лікувально-профілактична мережа Сокирянського району представлена 31 медичною установою, зокрема центральною районною лікарнею на 200 ліжок з поліклінікою на 275 відвідувань у зміну, 2 дільничними лікарнями на 15 ліжок, 11 амбулаторіями загальної практики/сімейної медицини, 17 фельдшерсько-акушерськими пунктами. До цього слід додати ще й міську лікарню міста Новодністровська. В Сокирянах, Новодністровську, Романківцях і Білоусівці здійснюється відпуск медикаментів через численні приватні аптечні заклади. Сьогодні в галузі охорони здоров‘я краю працює близько 700 чоловік. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,