Церковнопарафіяльні школи Північної Бессарабії 2-ої половини ХІХ – початку ХХ ст.

І.В. Зибачинський

 

Значне пожвавлення будівництва шкіл та поширення писемності відбулося в Російській імперії із запровадженням церковнопарафіяльних шкіл (далі – ЦПШ). Не залишилася осторонь цього процесу і Північна Бессарабія. Мета даної розвідки дослідити етапи становлення системи церковних шкіл, їх структури, значення для розвитку всієї освіти регіону.

Базою для написання статті стали архівні фонди просвітніх установ та земської організації Хотинського повіту: училищної ради[1], інспекторату народних училищ[2], єпархіальної училищної ради[3], земської управи[4]. Особливо цінні матеріали містяться в церковній періодиці – щомісячнику «Кишиневские Епархиальные Ведомости»[5]. До джерельної бази можна віднести опубліковані напрацювання земств Бессарабії у галузі освіти та благоустрою[6]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Новоселицька гілка південно-західної залізниці

Представляємо вашій увазі главу про Новоселицьку гілкуOblozka Південно-Західної залізниці із другого видання «Ілюстрованого путівника по Південно-Західним казенним залізницям», який побачив світ у 1899 році в Києві.

Слобідка, станція лінії Київ-Одеса, служить вихідним пунктом Новоселицької гілки. Рейковий шлях йде на захід, перетинаючи хвилясту місцевість, обходячи пагорби які там зустрічаються і пригорбки; відчувається близькість величного Дністра; перед очима подорожнього проносяться звичайні картини Поділля: великі селища з панськими садибами, сади, переповнені фруктовими деревами, серед яких переважають сливи, і поля, засіяні пшеницею.

На 24 версті від Слобідки знаходиться станція Ковбасна, за якою рейковий шлях робить поворот на південний захід; пагорби і пригорбки стають вище, поїзд то проноситься з гуркотом по перекинутим через яри і балки містках, то йде серед виїмок; повороти залізничного полотна для обходу нерівностей грунту, що там зустрічаються, помічаються частіше. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Навчальні заклади Сокирянщини в II половині XIX – на початку XX століття

Олексій Мандзяк24791

Організована шкільна освіта на Сокирянщині почала розвиватися тільки в другій половині XIX століття. До цього, в жодному населеному пункті сучасного Сокирянського району Чернівецької області, фактично не існувало ніяких стабільних і постійних шкіл навчання грамоті. Ситуація почала змінюватися лише після введення «Положення про початкові народні училища» від 14 липня 1864 року, яке затвердило загальнодоступність і позастановість початкової освіти.

Втім, ще до цього були окремі спроби освітніх реформ в Бессарабії і зокрема на Сокирянщині. Так, наприклад, в листопаді 1860 року поміщик із села Ломачинці, представник однієї з найвпливовіших сімей в Бессарабії, Єгор Матвійович Крупенський представив ґрунтовний «Проект пристрою про участь товариства для поширення освіти в Бессарабської області», в якому об’єднав сільськогосподарський і економічний розвиток краю з всебічною освітою. Грамотність народу Є.М. Крупенський вважав «головною підставою загального добробуту». Завдання майбутнього товариства бачилося в тому, щоб «вишукувати і застосовувати Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

1882 рік — щодо призивного пункту в с. Романківці

По вопросу возбужденому Председателем Хотинского561 уездного по воинской повинности Присутствия о перенесении призывного пункта из м. Бричан в село Романкоуцы. Из «Докладов Хотинской уездной земской управы», XIV очередного уездного земского собрания 1882 года.

Г. Бессарабский губернатор, препроводил в управу при отзыве, от 20-го июля текущего года, № 1865, представление Председателя Хотинского уездного по воинской повинности перенесения призывного пункта из м. Бричан в сел. Романкоуцы, просит весть этот вопрос на обсуждение Хотинского земского собрания и о последующем его уведомить.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Участь бессарабців у російсько-японській війні 1904-05 років

У Бессарабії були розквартировані 14-та піхотна дивізія, 8-ма кавалерійська дивізія й 14-та артилерійська бригада зі штаб-квартирами в Кишиневі. Полки 14-ої піхотної дивізії розташовувалися: 53-й піхотний Волинський і 54-й піхотний Мінський полки — у Кишиневі, 55-й піхотний Подільський полк — у Бендерах та 56-й піхотний Житомирський полк — у Тирасполі.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,