1966 рік: ансамбль «Наддністряночка»

— Хореографічна картинка «Черемшина». Виконує самодіяльний народний   ансамбль пісні і танцю «Наддністряночка». Солістка — Зоряна Мошук.

На якусь мить у залі запанувала тиша, а потім він вибухнув оплесками. На сцену піднялася молода дівчина в красивому, квітчастому буковинському одягу. В її руках виблискував мікрофон. Непомітним рухом поправила неспокійні русяві кучері, що впали на дівоче чоло, несміливим поглядом обвела  притихливий зал, і з її вуст полилася    чарівним    струмочком мелодія української пісні «Черемшина»  самодіяльного композитора Василя Михайлюка на    слова Михайла Юрійчука: Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Варись, варись мамаличко!

26 серпня 2018 року, в сонячну гарну днину, останню неділю літа, в селі Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області відбулося театралізоване дійство «Варись, варись мамаличко!».

Гостинно з хлібом і сіллю, піснями та смачною мамалигою гостей свята привітали: аматори сцени клубу та солісти-вокалісти села Ломачинці, а також талановиті учасниці народного аматорського фольклорного колективу «Берегиня». Шквал бурхливих оплесків зірвали всі учасники святкового дійства.

Бажаємо всім учасникам заходу креативних ідей та подальших творчих злетів! Навіть пропонуємо перетворити це театралізоване дійство у фестиваль мамалиги.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Педагогу з Сокирян Софії Володимирівні Богач – 80

Юхим Гусар

 

БОГАЧ (Георгіян) Софія Володимирівна народилася 20 серпня 1938 року в м. Сокиряни Чернівецької області у сім’ї бідняка, в якій було четверо дітей. За фахом – педагог. Працювала учителем, директором школи у с. Коболчин. Подаю про неї есе «І два, мов сонечка, калачики» з книги «Діти війни», що вийшла друком у Чернівцях у видавництві «Місто».

Володимир Богач зі своєю судженою з усіх сил тягнулися, аби звити своє гніздечко – збудувати сяку-таку хатину, аби ластів’ята, їх було в них троє, четвертої дитини чекали, — мали дах над головою. То ж одна з найбідніших сімей в Сокирянах на самій околиці цього бессарабського містечка звела на одну кімнатку хатинку з лампача, замішаного на сльозах і поті. Вона була вкрита соломою і лише помащена глиною. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

«Дністер-фест» — 2018

Цілий рік передчуття – і от, нарешті, 4-5 серпня на березі древньої ріки відбувся мегаграндіозний туристичний етно-фестиваль «Дністер фест». Приємно, що, не зважаючи на складний час та певні труднощі, організаторам вдається продовжувати традицію проведення етнофестивалю у Новодністровську. Так уже третій рік поспіль благодійний фонд «Smart Angel» та ГО «Молодь фест» були локомотивом, який змусив запрацювати складний механізм проведення гіперсвята.

На щастя, літо схаменулося і натиснуло паузу в обридлих дощах, подарувавши справжні спекотні вихідні гостям фестивалю. Гаряче на пляжі було не тільки від сонця, а й від насиченої програми «Дністер фесту». Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Скельно-печерний комплекс поряд з селом Василівка

Богдан Рідуш

Павло Нечитайло,

Дмитро Тимчук

Першу згадку про печери біля с. Василівка (Сокирянський р-н) знаходимо у щоденнику фризького мандрівника XVII ст. Ульріха фон Вердума. Про необхідність археологічного дослідження печер біля с. Василівці вперше висловився викладач Кишинівської духовної семінарії В. Курдіновський. Він припускав, що у тих печерах жили “монастырские насельники” (Курдиновскій, 1918).

У 1962 р. штучну печеру в районі с. Василівка було обстежено чернівецькими туристами. Це була «вирубана у скелі кімната», сполучена дверима з двома іншими. У ній були «круглі, подібні до бійниць вікна, вирубане у підлозі місце для вогнища, кам’яні лежанки» (Друкман, 1962). У 1965 р. працівниками Чернівецького краєзнавчого музею було проведено обстеження ряду штучних печер Подністров’я, в т.ч. і біля с. Василівка. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Українська душа живе й в Канаді

На Сокирянщині нещодавно побувала наукова співробітниця Центру українського й канадського фольклору ім. Кулів, батьки якої народилися в с. Селище, пані Марина Чернявська. Нині вона живе й працює в країні «кленового листка» і завітала на землю своїх батьків, щоб краще дослідити питання еміграції до Канади українців Бессарабії. Її цікавить історія своїх пращурів, рідного краю, тому дослідниця мала зустрічі з місцевими  краєзнавцями, старожилами, відвідала архіви, вивчала місцевий фольклор, зокрема, перлини усної народної творчості – легенди. Під час зустрічі з гостею взяли у неї інтерв’ю. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Село Комарів і його православний храм

Продовжуємо знайомити відвідувачів сайту «Сокирянщина» з сторінками історії населених пунктів сусідніх з Сокирянським районом територій. На цей раз представляємо вашій увазі статтю відомого краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка про історію села Комарів Кельменецького району та його православний храм.

&&&

Олексій Мандзяк

Комарів – село Кельменецького району Чернівецької області України, розташоване на правому березі Дністра на Пруто-Дністровській рівнині Подільського плато. Коли воно виникло сучасним науковцям невідомо. Археологічний матеріал, зібраний навколо цього населеного пункту належить до різних епох, починаючи Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

У Кормані гості бібліотеки мандрували вулицями села

В бібліотеці — філії села Кормань (завідуюча – Костеняк Карина) проведено інформаційно-краєзнавчий захід «Вулицями мого села» в рамках творчих звітів бібліотек перед населенням.

Присутні ознайомились з історією села, творчими та талановитими людьми, а також помандрували вулицями свого рідного села. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Нова небезпека — розповсюдження борщівника Сосновського

Головне управління Держпродспоживслужби повідо­мляє, що на території області виявлений небезпечний для здоров’я людей бур’ян — борщів­ник Сосновського (Heracléum sosnówskyi) У нашому районі його помітили в Білоусівці, Михалковому та Ломачинцях.

Борщівник Сосновсько­го — це багаторічна рос­лина родини зонтичних із 2-5-річним циклом розвитку. З центральної бруньки на 3-5 році життя, рідше — на 2-3 утворю­ється квітковий пагін. Після плодоношення рос­лина повністю відмирає. Розмножується насінням. Квітка — складний зонтик, білий або зелено-жовтий. Борщівник Сосновського сягає заввишки 3 м., має великі перисті листки та порожнисте стебло завтовш­ки до 10 см. Розмножується він смугами автомобільних та залізничних шляхів, узбіччями польових доріг, з’являється на сільськогосподарських угіддях, необроблюваних землях та пус­тирях.

Стебла, листя і квіти борщів­ника містять фуранокумарини, що Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Вулицю художника увінчує його картина

Олександр Чорний

 

Ця яскрава, замислувата і великоформатна картина розміром з 4 на 6 метрів, що з’явилась нещодавно на симпатичному двоповерховому будинку майже у самому центрі Сокирян, відразу привертає увагу перехожих і гостей міста. Хто не йде, кидає погляд на полотно, а іноді й зупиняється, розпитуючи, що це за картина, чому її тут намалювали, хто автор цього полотна.

І знаючі сокирянці, а найбільше власниця будинку Світлана Гончарюк, місцевий юрист Руслан Твердушкін, який ще за життя опікувався митцем і нині продовжує оберігати його творчу спадщину, та деякі жителі цієї невеличкої вулиці повідують, що Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,