Народна творчість — історія і сучасність

Килими завжди мали своє сакральне, побутове і обрядове призначення. З найдавніших часів служили людині для утеплення і прикрашання житла – завішування стіни, покривання скрині, стола, ліжка, підлоги, саней, виконували обрядові та естетичні функції – використовувалися у святкових, урочистих, весільних і похоронних обрядах. Килими були обов’язковою частиною віна – приданого жінки, ними сплачували данину.

До Сокирянського історичного музею Беженар Наталя Андріївна із села Романківці передала вишитий килим, який залишився їй у спадок від дідуся –  Урсула Матвія Миколайовича, 1913 р. н. Тож старовинна річ надалі буде прикрашати стіну музею та увійде в історію нашого краю. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Дух історії у скелях монастиря…

Хто хоча б раз відвідував Сокирянську громаду, той розуміє, що то є дійсно недооцінений ресурс розвитку, що дав нам Господь Бог: мальовнича природа, цілюща джерельна вода, родючі грунти, срібні плеса річок і озер, а також те, що залишили нам пращури: каменоломні і печери, глибинні джерела, що в народі називають Шипотами, панські садиби, залишки форпосту міста у велетенському яру, козацькі хрести, живописні ландшафти, міфи та легенди.

Та безсумнівним багатством є привітні та працьовиті люди, які прославляли місто Сокиряни раніше і примножують його славу та велич сьогодні. Вони завжди радісні, усміхнені, повні ніжності та щирості. І від цього на душі затишно і приємно. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

День музики в Сокирянській музичній школі

Людство знайоме з музикою вже дуже давно. Наприклад, китайські археологи при розкопках виявили музичні інструменти, створені ще 2000 років тому, а в печерах Африки можна знайти численні малюнки, що зображають людей за грою на різних дудочках і флейтах. Перший Міжнародний день музики, заснований Міжнародною музичною радою (англ. —  International Music Council або ІМС), згідно з резолюцією 15-ї Генеральної асамблеї  ММР, що пройшла в Лозанні в 1973 р., було проведено 1 жовтня 1975 року. З того часу щороку в  Міжнародний день музики зазвичай по всьому світу влаштовуються концерти, в межах яких звучать кращі музичні твори. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , ,

Відкриття меморіальної дошки М.В. Мафтуляку

У ці дні Сокирянщина згадує із невимовною шаною та подякою нашого знаного земляка, що, на жаль, відійшов у вічність. Сьогодні — 4 вересня 2018 року Михайлу Васильовичу Мафтуляку, заслуженому працівнику культури України, почесному жителю Сокирянського району, міста Сокиряни і села Гвіздівці, виповнилося б 84 роки. Тож сьогодні родичі, друзі, знайомі, колеги, випускники та теперішні учні музичної школи прийшли із квітами та словами шани на відкриття меморіальної дошки Михайлу Васильовичу Мафтуляку.

Відтепер районна музична школа носитиме ім’я її багаторічного керівника, композитора, диригента, заслуженого працівника культури України.

 

Мітки: , , , , , , , , , ,

Педагогу з Сокирян Софії Володимирівні Богач – 80

Юхим Гусар

 

БОГАЧ (Георгіян) Софія Володимирівна народилася 20 серпня 1938 року в м. Сокиряни Чернівецької області у сім’ї бідняка, в якій було четверо дітей. За фахом – педагог. Працювала учителем, директором школи у с. Коболчин. Подаю про неї есе «І два, мов сонечка, калачики» з книги «Діти війни», що вийшла друком у Чернівцях у видавництві «Місто».

Володимир Богач зі своєю судженою з усіх сил тягнулися, аби звити своє гніздечко – збудувати сяку-таку хатину, аби ластів’ята, їх було в них троє, четвертої дитини чекали, — мали дах над головою. То ж одна з найбідніших сімей в Сокирянах на самій околиці цього бессарабського містечка звела на одну кімнатку хатинку з лампача, замішаного на сльозах і поті. Вона була вкрита соломою і лише помащена глиною. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Музшкола імені М.В. Мафтуляка!

Віднині Сокирянська музична школа носитиме ім’я її духовного наставника та багаторічного керівника Михайла Мафтуляка. Таке звернення трудового колективу та результати громадського обговорення підтримали сьогодні депутати Сокирянської районної ради.

Пам’ять про видатного композитора, хорового диригента, педагога, багаторічного директора музичної школи, 45 років, члена Національної Всеукраїнської спілки композиторів України, члена Асоціації хорових диригентів, Заслуженого працівника культури України, Почесного громадянина Сокирянського району Михайла Васильовича Мафтуляка житиме в серцях земляків.  Читати повний текст »

Мітки: , , , , , ,

Заходи пам’яті М.В. Мафтуляка

У центральній районній бібліотеці відбулося засідання  «круглого столу» в рамках педагогічної ради викладачів Сокирянської музичної школи, жителів та представників влади з питання присвоєння Сокирянській музичній школі ім’я відомого композитора – земляка, почесного громадянина Сокирянського  району, рідного села Гвіздівці та м. Сокиряни Мафтуляка Михайла Васильовича.

Учасники обговорення з великою шаною відгукувались і згадували  непересічну людину, справжнього патріота своєї Батьківщини, талановитого композитора та вмілого керівника Михайла Мафтуляка. Година пам’яті «Його пісні – то музика душі», яка відбулася в ході обговорення, нагадала всім присутнім життєвий та творчий шлях музиканта, його внесок в культурний розвиток не тільки району, а й України. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , ,

Пішов з життя видатний син Сокирянщини…

Сокирянська районна державна адміністрація, районна рада, весь Сокирянський край з глибоким сумом сприйняли трагічну звістку – 4 березня 2018 року на 84-му році пішов з життя видатний син Сокирянщини, український композитор, хоровий диригент, педагог, Член Національної Всеукраїнської спілки композиторів України, член Асоціації хорових диригентів, Заслужений працівник культури України Мафтуляк Михайло Васильович.

Михайло Васильович Мафтуляк народився 4 вересня 1934 року в селі Гвіздівці. Своє місце в житті шукав довго. І на шахті працював, і в колгоспі, і у взуттєвій майстерні, і на пилорамі. Служив у Радянській Армії. Навчався у творчій студії при Чернівецькому українському музично-драматичному театрі (тепер академічний імені Ольги Кобилянської) разом з майбутнім актором, сценаристом і режисером, лауреатом Державної премії України імені Т. Г. Шевченка Іваном Миколайчуком. У 1968 році закінчив Чернівецьке музичне училище. А в 1973-му — музично-педагогічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , ,

Учебные заведения Сокирянщины во II половине XIX – в начале XX века

Алексей Мандзяк24791

Организованное школьное образование на Сокирянщине начало развиваться только во второй половине XIX века. До этого, ни в одном населенном пункте современного Сокирянского района Черновицкой области, фактически не существовало никаких стабильных и постоянных школ обучения грамоте. Ситуация начала изменятся только после введения «Положения о начальных народных училищах» от 14 июля 1864 года, которое утвердило общедоступность и внесословность начального образования.

Впрочем, еще до этого были отдельные попытки образовательных реформ в Бессарабии и на Сокирянщине в частности. Так, например, в ноябре 1860 года помещик из села Ломачинцы, представитель одной из самых влиятельных семей в Бессарабии, Егор Матвеевич Крупенский представил основательный «Проект устройства об участии общества для распространения образования в Бессарабской области», в котором объединил сельскохозяйственное и экономическое развитие края с всесторонним образованием. Грамотность народа Е.М. Крупенский считал «главным основанием Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Навчальні заклади Сокирянщини в II половині XIX – на початку XX століття

Олексій Мандзяк24791

Організована шкільна освіта на Сокирянщині почала розвиватися тільки в другій половині XIX століття. До цього, в жодному населеному пункті сучасного Сокирянського району Чернівецької області, фактично не існувало ніяких стабільних і постійних шкіл навчання грамоті. Ситуація почала змінюватися лише після введення «Положення про початкові народні училища» від 14 липня 1864 року, яке затвердило загальнодоступність і позастановість початкової освіти.

Втім, ще до цього були окремі спроби освітніх реформ в Бессарабії і зокрема на Сокирянщині. Так, наприклад, в листопаді 1860 року поміщик із села Ломачинці, представник однієї з найвпливовіших сімей в Бессарабії, Єгор Матвійович Крупенський представив ґрунтовний «Проект пристрою про участь товариства для поширення освіти в Бессарабської області», в якому об’єднав сільськогосподарський і економічний розвиток краю з всебічною освітою. Грамотність народу Є.М. Крупенський вважав «головною підставою загального добробуту». Завдання майбутнього товариства бачилося в тому, щоб «вишукувати і застосовувати Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,