Ломачинчани на фронтах Першої світової війни 1914-1918 років

У 1914 році Російська імперія втягнулася у велику війну, яку ми нині знаємо під назвою «Перша світова війна» або «Велика війна» (28.07.1914 – 11.11.1918). Сокирянщина бойових дій не зазнала, але саме по собі географічне її розташування зумовило використання її території у всіляких військових цілях: через її села прямували до театру військових дій російські війська, тут були розташовані значні сили армії, в Сокирянах, Ломачинцях, Вашківцях і Романківцях лікувалися поранені; по-третє, тут повинні були розташовуватися значні сили армії. Крім того, в Сокиряни із Хотина були евакуйовані численні посадові особи, а також урядові та громадські установи, зокрема Хотинське казначейство і Хотинський повітовий з’їзд. В Сокирянах також знаходилося управління підвідомче Хотинському повітовому військовому начальнику. В селі Білоусівка знаходилася прийомна земського начальника 7-ої ділянки Хотинського повіту. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Напередодні Першої Світової…

15 липня цього року виповниться чергова річниця події, яка стала приводом до початку одного з найжахливіших періодів в історії людства – Першої Світової війни. Не минула ця страшна війна і наш край. Сотні жителів Сокирянщини були призвані до війська, чимало з них не повернулися з цієї бійні. Так чи інакше постраждали від неї тисячі краян. Ця війна стала одним з головних чинників розпаду Російської імперії, Австро-угорської імперії, революційних подій у багатьох країнах, громадянської війни, австрійської та згодом румунської окупації, тощо.

Багато часу пройшло після закінчення цієї війни. Майже не лишилося на цьому світі людей, які навіть народилися в ті часи. Та й затьмарила події Першої Світової ще більш страшна – Друга Світова війна. Але люди не повинні забувати такі трагічні сторінки своєї історії і, насамперед для того, щоб кожен, у кого є хоча б якась можливість, зробив все, що можливо для відвернення будь яких воєнних дій. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Різдво у Бессарабії на початку ХХ-го ст.

Так,  чи інакше, а наближається Різдво. Хтось буде святкувати його 25 грудня, інші – 7 січня, але то є справа для кожного власна. А ми пропонуємо Вам статтю про те, як святкували Різдво у Бессарабії 100 років тому, які блюда були на святковому столі й де красувалася головна новорічна ялинка Бессарабської губернії, до якої тоді відносився наш край?

Отже, уявіть, що ви повернулися років на сто назад. Ми не будемо брати прямо такі Різдво з 1917 на 1918 роки, оскільки Світова війна і революційні події істотно вплинули на святкування, а уявимо, що надворі десь рік 1914… Грудень… Незабаром Різдво й Новий рік … Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ломачинці: перепис 1824 року

Олексій Мандзяк

 

У листопаді 1823 року повноважний намісник Бессарабської області граф М.С. Воронцов (1782–1856) направив в Бессарабську Верховну Раду (рос. — Бессарабский Верховный Совет) пропозицію про проведення в області нового перепису населення, який, на його думку, повинен був сприяти наведенню порядку в справі оподаткування, поліпшення контролю по збору податей і земських повинностей.

Розглянувши цю пропозицію, Верховна рада визнала існування безладності в відношенні збору податей і сум земських повинностей, і те, що багато в чому ця безладність була пов’язана з відсутністю вірного народного перепису. Почалася підготовка до проведення перепису: в Кишиневі при Дворянському депутатському зібранні була заснована особлива «Обласна комісія для складання нового перепису жителям Бессарабської області», якій підпорядковувалися цинутні (повітові) комісії. Головою обласної комісії був призначений предводитель Бессарабського обласного дворянства Іван Михайлович Стурдза (1788–1863). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

Післявесільний цикл в селі Білоусівка

І.В. Красовська

 

Досліджено післявесільний цикл села Білоусівка Сокирянського району Чернівецької області як локальний варіант сучасного буковинського весілля. Визначено вплив традиційної весільної обрядовості як буковинської, так і молдавської на заключному етапі сучасного весілля на Сокирянщині.

 

Актуальність теми зумовлена, з одного боку, інтересом сучасної гуманітарної науки до регіональних (і навіть локальних) відмінностей традиційної культури українців, а з іншого — наявністю в межах культури буковинського краю самобутнього варіанта весільного обряду, що не був предметом наукових досліджень не лише культурології, але й етнології. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церковнопарафіяльні школи Північної Бессарабії 2-ої половини ХІХ – початку ХХ ст.

І.В. Зибачинський

 

Значне пожвавлення будівництва шкіл та поширення писемності відбулося в Російській імперії із запровадженням церковнопарафіяльних шкіл (далі – ЦПШ). Не залишилася осторонь цього процесу і Північна Бессарабія. Мета даної розвідки дослідити етапи становлення системи церковних шкіл, їх структури, значення для розвитку всієї освіти регіону.

Базою для написання статті стали архівні фонди просвітніх установ та земської організації Хотинського повіту: училищної ради[1], інспекторату народних училищ[2], єпархіальної училищної ради[3], земської управи[4]. Особливо цінні матеріали містяться в церковній періодиці – щомісячнику «Кишиневские Епархиальные Ведомости»[5]. До джерельної бази можна віднести опубліковані напрацювання земств Бессарабії у галузі освіти та благоустрою[6]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Перші гусари — бессарабці!

Розпачливі сміливці, молодці, красені й поети… Відкинутий на147852 ліве плече ментик, хоробро заломлений ківер, вуси, шабля. Кому не знайомі портрети гусарів?! Їхні подвиги й бурхливе життя описані в романах, працях істориків, відзначені в театральних постановках і художніх кінострічках. При цьому мало кому відомо, що наші предки мали саме безпосереднє відношення до цього військового формуванню, що 300 років служило Російської імперії.

Гусарами в XV столітті (угорською «хусар», означає «один із двадцяти) називали кінних воїнів угорського ополчення, що поділялося на роти по 20 — 25 вершників. В 1707 році Петро Великий для захисту південних кордонів за західним прикладом створив свою легку кінноту. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

З історії медицини Сокирянщини

Олексій Мандзяк, 258258

Олег Кучерявий

Нині на Сокирянщині, з врахуванням міста Новодністровська, проживає приблизно 55000 громадян. Лікувально-профілактична мережа Сокирянського району представлена 31 медичною установою, зокрема центральною районною лікарнею на 200 ліжок з поліклінікою на 275 відвідувань у зміну, 2 дільничними лікарнями на 15 ліжок, 11 амбулаторіями загальної практики/сімейної медицини, 17 фельдшерсько-акушерськими пунктами. До цього слід додати ще й міську лікарню міста Новодністровська. В Сокирянах, Новодністровську, Романківцях і Білоусівці здійснюється відпуск медикаментів через численні приватні аптечні заклади. Сьогодні в галузі охорони здоров‘я краю працює близько 700 чоловік. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

1894 рік: перший ветеринарний фельдшерський пункт у Сокирянах

Про заснування посади ветеринарного фельдшера в258258 містечку Секурянах.

Хотинське Повітове Земське Зібрання XXVI Чергової сесії, в засіданні 10-го жовтня 1894 року постановило клопотати перед Губернським Земським Зібранням про асигнування з сум губернського страхового з худоби капіталу 445 рублів для заснування посади ветеринарного фельдшера в м. Секурянах, маючи на увазі крайню необхідність у ветеринарній допомозі, що відчувається населенням, внаслідок віддаленості м. Секуряни від постійних місць перебування ветеринарів і ветеринарних фельдшерів, – про що Повітова Земська Управа увійшла з поданням про вирішення цього предмета Губернським Земством, через Губернську Земську Управу від 28-го жовтня 1894 року, за № 3354. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Новоселицька гілка південно-західної залізниці

Представляємо вашій увазі главу про Новоселицьку гілкуOblozka Південно-Західної залізниці із другого видання «Ілюстрованого путівника по Південно-Західним казенним залізницям», який побачив світ у 1899 році в Києві.

Слобідка, станція лінії Київ-Одеса, служить вихідним пунктом Новоселицької гілки. Рейковий шлях йде на захід, перетинаючи хвилясту місцевість, обходячи пагорби які там зустрічаються і пригорбки; відчувається близькість величного Дністра; перед очима подорожнього проносяться звичайні картини Поділля: великі селища з панськими садибами, сади, переповнені фруктовими деревами, серед яких переважають сливи, і поля, засіяні пшеницею.

На 24 версті від Слобідки знаходиться станція Ковбасна, за якою рейковий шлях робить поворот на південний захід; пагорби і пригорбки стають вище, поїзд то проноситься з гуркотом по перекинутим через яри і балки містках, то йде серед виїмок; повороти залізничного полотна для обходу нерівностей грунту, що там зустрічаються, помічаються частіше. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,