Наслідки стратиграфічного вивчення палеолітичних пам’яток Прикарпаття

О. П. Черниш

 

Багатошарові стоянки мають винятково важливе значення для всебічного вивчення розвитку суспільства на його найдавніших етапах, для вирішення ряду проблем історії господарства, культури і соціального ладу стародавнього населення. На матеріалах багатошарових стоянок кам’яного віку, враховуючи, зокрема, стратиграфічні дані, можна докладно вивчити як особливості конкретного процесу історичного розвитку давніх суспільств в окремих районах, так і його загальні закономірності. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Нові комплекси кінської упряжі «передскіфського часу» на Сокирянщині

Бандрівський М.,

Крушельницька Л. 

Невеликий реєстр комплексів із кінською упряжжю початку  ранньозалізної доби із Північної Буковини поповнився нещодавно двома новими пам’ятками, переданими до відновленого Музею НТШ у Львові: 1) скарбом із західної околиці райцентру Сокиряни (ліс із західної сторони міста у верхів’ях річечки Мокрий Раковець); 2) скарбом зі с. Василівки, знайденого на відстані близько 3 км на північ – північний схід від вищезгаданого скарбу із Сокирян (в напрямку до Новодністровська) і на відстані близько 18 км від епонімної пам’ятки в Непоротове, яка дала назву цілій групі «передскіфського часу». Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Мустьєрські житла в Подністров’ї

О.П. Черниш

Вивчення палеолітичних поселень відкритого типу з рештками різного характеру житлових споруд має величезне значення для пізнання соціального ладу, культури та господарства викопної людини, яка в палеолітичний час існувала на нашій території.

Радянські дослідники досягли значних успіхів у вивченні цього питання, у розробці методики виявлення та дослідження житлових споруд. П.П. Єфіменко і С.М. Замятнін, В.О. Городцов і О.П. Окладников, П.Й. Борисковський і О.М. Рогачов, О.М. Бадер і М.М. Герасимов, І.Г. Підоплічко і І.Г. Шовкопляс[1] — автори багатьох узагальнюючих праць та статей, присвячених характеристиці пізньопалеолітичного житлобудівництва, виділенню і класифікації різноманітних типів житлових споруд. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Нижньотортонські кременеві породи Подністров’я — артефактна сировина передскіфського часу

В. Ф. Петрунь

Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (село Непоротове Сокирянського району) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.

Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Пам`яті Миколи Олександровича Бабинського

6 квітня 2018 року минув вже рік, як зупинилось серце Миколи Олександровича БАБИНСЬКОГО – фотокореспондента газети «Дністрові зорі», члена Національної спілки журналістів України, ­досвідченого і залюбленого у своє захоплення пасічника, цікавої, безвідмовної людини.

Виходець із села Новоолексіївка, а на той час житель Сокирян – він прийшов у  колектив редакції  вже у зрілому віці. До того працював у Сокирянському вищому професійному училищі, раніше – механізатором в райсільгоспхімії, в інших організаціях. Але саме фотосправа  цьому енергійному, невгамовному у любові до життя і небайдужому  чоловікові була найбільше до душі. Працюючи в редакції районки майже півтора десятка років, він перебував у постійному творчому пошуку, не рахувався з вихідними, іншим позаурочним часом, бо розумів: треба подати оперативне фото в газету. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , ,

Церква села Бабин Кельменецького району

Олексій Мандзяк

 

Продовжуємо знайомити з сторінками з історії населених пунктів сусідніх з Сокирянщиною районів. На цей раз представляємо вашій увазі статтю краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка про православний храм села Бабин Кельменецького району та його священно-і церковнослужителів.

&&&

Село Бабин розташоване на правому березі Дністра, в Кельменецькому районі Чернівецької області України. Підпорядковується Бабинській сільській раді.

Коли саме виникло це село, сучасним історикам не відомо. Але Бабин є одним із стародавніх Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Поселення Молодове І (2-й пізньопалеолітичний шар)

О.П. Черниш

 

Відкрите в 20-роках цього століття поселення Молодове І розташоване поблизу с. Молодове Сокирянського району Чернівецької області УРСР. Культурні залишки простежені у відкладах другої надзаплавної тераси Дністра. Значні розкопки пам’ятки були здійснені автором в 1955-1963 рр. Незважаючи на те, що стоянці присвячена велика література[1], все ж до цього часу ще багато матеріалів неопубліковані. Завданням цієї статті є характеристика поселення другого пізньопалеолітичного шару, який досліджувався в 1955, 1959 і 1960 рр. Дністрянською палеолітичною експедицією Інституту суспільних наук АН УРСР.

Розкопки провадились на площі 313 м2. Під час робіт простежено такий розріз: 1) на глибині 0-0,3 я — прошарок крем’яного щебеня; 2) 0,3-0,8 м — гумусований шар; 3) 0,8-1,4 м — бурий суглинок — голоценовий грунт В; 4) 1,4-2,8 м — жовтувато-сіруватий суглинок, лесоподібний, вапнистий з пізньопалеолітичними культурними залишками. Нижче залягала товща темних, жовтих, світло-сірих суглинків та супісків з більш давніми матеріалами. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Поселення Черняхівської культури Шебутинці, урочище Сокира

Сергій Якубина

 

Шебутинецька школа та музей, що діє при ній, слугують місцевим осередком дослідницької краєзнавчої роботи. Археологічний напрям, з огляду на значну колекцію експонатів, є одним із пріоритетних. Особливо значними у місцевому масштабі є збірки матеріалів енеоліту, епохи бронзи, доби раннього заліза та пізньоримського часу.

Регулярні обстеження проводяться школярами археологічного гуртка на поселенні черняхівської культури в уроч. Сокира, що за  1 км на південний захід від населеного пункту. Поселення займає пологий схил правого берега струмка, що тече в напрямку р. Дністер, на протяжності близько 1 км при ширині 150 м. Місцями на орній поверхні простежуються скупчення обмазки (в т.ч. з відбитками лози та домішкою соломи і полови), очевидно, на місці наземних жител. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Нові середньовічні пам`ятки в с. Василівка на Сокирянщині

Анатолій Зелений

На території та в околицях с. Василівки відома низка археологічних пам’яток (об’єктів), виявлених експедиціями Інституту археології НАН України, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Чернівецького краєзнавчого музею. Два нові об’єкти середньовічного часу – городище і поселення – виявлені автором й обстежувалися М.В. Ільківим і В.А. Калініченком у 2013 р.

Перша пам’ятка розташована за 3,2 км на північний захід від центральної частини населеного пункту в листяному лісі. Урочище здавна відоме серед місцевих жителів під назвою «Городисько». Городище займає високий мис зі стрімким південним і північно-східним схилами, між Буцким яром і його відгалуженням. По їх дну проходять невеликі струмки, які впадають у р. Коболча, що протікає через уроч. «Василівський яр», а останній, у свою чергу, виходить у Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Особливості архітектури залізничних вокзалів Буковини

Ю. А. Рочняк, к.арх., доцент НУ «Львівська політехніка»

 

Транспорт як складова частина народного господарства має тісний зв’язок з архітектурою і будівництвом. Прокладення залізничних колій, влаштування станцій з усією інфраструктурою врешті підпорядковуються виробництву і пасажирам. З цього огляду вокзали є репрезентантами соціального запиту, технічного та економічного розвитку, будівельної техніки, естетичних уподобань, історичної епохи та ін. Їх можна розглядати як зв’язкову ланку між власне транспортом, поселенням і користувачем.

З пожвавленням залізничних перевезень звертається увага на пасажирські споруди як великий пласт громадської архітектури, який пов’язаний із розвитком ареалів і поселень. Ці споруди трактуються переважно як утилітарно-транспортні, проте вони засвідчують високий рівень загосподарення територій у давніший час, коли у поселеннях вокзали («станції») відігравали роль Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,