В Грубно святкували річницю створення Сокирянського району

Анастасія Добровольська

 

Наче щира, гостинна, співоча зустріч давніх та добрих друзів, наполегливих колег, вчителів та їх учнів – тих, хто пліч-о-пліч трудився, навчався, розвивався, набирався мудрості! Саме у такому форматі у селі Грубна відбулося свято «Сокирянщина моя», приурочене 78-ій річниці створення нашого району. Теплі спогади, чесні розповіді, товариські посмішки та підтримка наповнили гостинну залу загальноосвітньої школи села. Всі зібралися, покинули щоденні роботи і турботи (а для грубнянців це – вкрай важко!), аби згадати спільні кроки, рішучі дії, перемоги та прикрі невдачі, що завжди змушували рухатися далі. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Василівка дивує

Василівка — мальовниче село Чернівецької області розташоване на правому березі Дністра. Сільраді підпорядковане також село Розкопинці.

Село вперше згадується у 1447 році. На його території виявлено пізньопалеолітичні стоянки, рештки поселення трипільської культури, давньоруського селища XII—XIII століть. Україна –держава із багатовіковою історією. Історія України сягає своїми коренями ще у часи палеоліту. Стоянки прадавніх людей віднайдені археологами і поблизу села Василівка. Одним із найперших значущих періодів історії України деякі вчені вважають існування високорозвиненої Трипільської культури. Хронологія її існування – початок IV – кінець ІІІ тисячоліття до нашої ери. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ломачинчани на фронтах Першої світової війни 1914-1918 років

У 1914 році Російська імперія втягнулася у велику війну, яку ми нині знаємо під назвою «Перша світова війна» або «Велика війна» (28.07.1914 – 11.11.1918). Сокирянщина бойових дій не зазнала, але саме по собі географічне її розташування зумовило використання її території у всіляких військових цілях: через її села прямували до театру військових дій російські війська, тут були розташовані значні сили армії, в Сокирянах, Ломачинцях, Вашківцях і Романківцях лікувалися поранені; по-третє, тут повинні були розташовуватися значні сили армії. Крім того, в Сокиряни із Хотина були евакуйовані численні посадові особи, а також урядові та громадські установи, зокрема Хотинське казначейство і Хотинський повітовий з’їзд. В Сокирянах також знаходилося управління підвідомче Хотинському повітовому військовому начальнику. В селі Білоусівка знаходилася прийомна земського начальника 7-ої ділянки Хотинського повіту. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

1966 рік: ансамбль «Наддністряночка»

— Хореографічна картинка «Черемшина». Виконує самодіяльний народний   ансамбль пісні і танцю «Наддністряночка». Солістка — Зоряна Мошук.

На якусь мить у залі запанувала тиша, а потім він вибухнув оплесками. На сцену піднялася молода дівчина в красивому, квітчастому буковинському одягу. В її руках виблискував мікрофон. Непомітним рухом поправила неспокійні русяві кучері, що впали на дівоче чоло, несміливим поглядом обвела  притихливий зал, і з її вуст полилася    чарівним    струмочком мелодія української пісні «Черемшина»  самодіяльного композитора Василя Михайлюка на    слова Михайла Юрійчука: Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Педагогу з Сокирян Софії Володимирівні Богач – 80

Юхим Гусар

 

БОГАЧ (Георгіян) Софія Володимирівна народилася 20 серпня 1938 року в м. Сокиряни Чернівецької області у сім’ї бідняка, в якій було четверо дітей. За фахом – педагог. Працювала учителем, директором школи у с. Коболчин. Подаю про неї есе «І два, мов сонечка, калачики» з книги «Діти війни», що вийшла друком у Чернівцях у видавництві «Місто».

Володимир Богач зі своєю судженою з усіх сил тягнулися, аби звити своє гніздечко – збудувати сяку-таку хатину, аби ластів’ята, їх було в них троє, четвертої дитини чекали, — мали дах над головою. То ж одна з найбідніших сімей в Сокирянах на самій околиці цього бессарабського містечка звела на одну кімнатку хатинку з лампача, замішаного на сльозах і поті. Вона була вкрита соломою і лише помащена глиною. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Залізничники святкують двічі на рік?..

У більшості людей потяги асоціюються з відпусткою і відрядженням. А от для працівників залізниці робота кипить і у будні, і у свята без вихідних і перерв. Правда, є один день у році, коли службовців залізниці будуть вітати з їх професійним днем. Перший потяг на Україну, яка тоді входила до складу Австро-Угорщини, прийшов 4 листопада 1861 року. Свою зупинку він зробив на залізничному вокзалі Львова. З цієї причини українська влада 1933 року вирішила відзначати цей день 4 листопада в знак пам’яті історичному минулому. Хоча багато залізничників України відзначають цей день в першу неділю серпня, щоб не втрачати зв’язку з радянським минулим.

В першу неділю серпня, мабуть, традиційно відзначатимуть день залізничника і працівники пункту пропуску  «Сокиряни – залізнична станція» Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , ,

Скельно-печерний комплекс поряд з селом Василівка

Богдан Рідуш

Павло Нечитайло,

Дмитро Тимчук

Першу згадку про печери біля с. Василівка (Сокирянський р-н) знаходимо у щоденнику фризького мандрівника XVII ст. Ульріха фон Вердума. Про необхідність археологічного дослідження печер біля с. Василівці вперше висловився викладач Кишинівської духовної семінарії В. Курдіновський. Він припускав, що у тих печерах жили “монастырские насельники” (Курдиновскій, 1918).

У 1962 р. штучну печеру в районі с. Василівка було обстежено чернівецькими туристами. Це була «вирубана у скелі кімната», сполучена дверима з двома іншими. У ній були «круглі, подібні до бійниць вікна, вирубане у підлозі місце для вогнища, кам’яні лежанки» (Друкман, 1962). У 1965 р. працівниками Чернівецького краєзнавчого музею було проведено обстеження ряду штучних печер Подністров’я, в т.ч. і біля с. Василівка. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Українська душа живе й в Канаді

На Сокирянщині нещодавно побувала наукова співробітниця Центру українського й канадського фольклору ім. Кулів, батьки якої народилися в с. Селище, пані Марина Чернявська. Нині вона живе й працює в країні «кленового листка» і завітала на землю своїх батьків, щоб краще дослідити питання еміграції до Канади українців Бессарабії. Її цікавить історія своїх пращурів, рідного краю, тому дослідниця мала зустрічі з місцевими  краєзнавцями, старожилами, відвідала архіви, вивчала місцевий фольклор, зокрема, перлини усної народної творчості – легенди. Під час зустрічі з гостею взяли у неї інтерв’ю. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Триває захід «Вулицями мого села»

Наш сайт вже повідомляв своїм відвідувачам  про  заходи, які проводяться бібліотеками Сокирянського району в рамках інформаційно-краєзнавчого заходу «Вулицями мого села». Зокрема, на сайті були опубліковані статті щодо таких заходів у селах Ломачинці та Кормані. Сайт «Гвіздівці» у декількох статтях розповідав про такі заходи у цьому селі.

Днями, як повідомляє сайт Сокирянської РДА, такі заходи відбулися в бібліотеках–філіях сіл Романківці, Вітрянка, Шишківці, Братанівка. Темою зустрічі з бібліотекарями та односельчанами стала надзвичайно цікава історія «Вулицями мого села». Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Село Комарів і його православний храм

Продовжуємо знайомити відвідувачів сайту «Сокирянщина» з сторінками історії населених пунктів сусідніх з Сокирянським районом територій. На цей раз представляємо вашій увазі статтю відомого краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка про історію села Комарів Кельменецького району та його православний храм.

&&&

Олексій Мандзяк

Комарів – село Кельменецького району Чернівецької області України, розташоване на правому березі Дністра на Пруто-Дністровській рівнині Подільського плато. Коли воно виникло сучасним науковцям невідомо. Археологічний матеріал, зібраний навколо цього населеного пункту належить до різних епох, починаючи Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,